Стаття є продовженням попередніх авторських спроб дослідження глибинного зв’язку історії та психології. У цій розвідці аналізуються перспективи збагачення когнітивного потенціалу сучасного історіописання,
можливості використання здобутків когнітивної науки й, зокрема, когнітивної психології. Висвітлюються особливості феномена когнітивної історії, специфіка його тлумачення та наукового функціонування у просторі інформаційного суспільства. Розглядається концепція когнітивної історії, розроблена О.М. Медушевською, пропонується оцінка її інформаціологічної
спрямованості та пізнавальних пріоритетів. Констатується неухильне
зростання когнітивної конкуренції на глобальному та національному рівнях
на сучасному етапі переходу від біосфери до ноосфери та епістемологічна
актуальність класичних підходів В.І. Вернадського та П. Тейяра де Шардена.
Акцентується глобальна потреба переосмислення базових підходів гармонізації біосферних процесів з урахуванням потреб сталого розвитку й окреслюються когнітивні аспекти взаємозв’язку всесвітньої та національної
історії. Наголошується на назрілості посилення когнітологічного виміру загального процесу вдосконалення теоретико-методологічного інструментарію сучасного історіописання як ключового напрямку акумуляції історичного
досвіду. Підкреслюється нагальна необхідність нової історико-методологічної рефлексії поняття емпатії як в інтересах продуктивного дослідницького сприйняття історичної реальності задля гуманістичного діалогу поколінь,
так і з метою адекватної адаптації до викликів ноосферної цивілізації.
The article is a continuation of the author’s previous attempts to investigate
profound ties between history and psychology. The perspectives to enrich cognitive
potential of modern historiography as well as possibilities to apply cognitive science
achievements and, in particular, cognitive psychology, are being analysed
in this study. Special attention is paid to so called “cognitive history”, peculiarity
of its interpretation and scientific functioning in the paradigm of Information society.
The concept of cognitive history, put forward by O. Medushevska is studied;
the estimation of its informational goals and cognitive priorities is proposed.
Steady growth of cognitive competition on global and national levels in the period
of transition from biosphere to noosphere as well as epistemological topicality of
classic approach of V. Vernadsky and P.T. de Chardin are stated here. The necessity
to reconsider basic approaches of harmonizing biospheric processes with consideration
of steady development requirements is accentuated and cognitive aspects
of interaction between world and national history are outlined. The need to significantly
strengthen the cognitive dimension of the general process of updating
the theoretical and methodological tools of modern historiography as a key area
of accumulation of historical experience is emphasized. The urgent need for a new
historical and methodological reflection on the concept of empathy is emphasized
both in the interests of productive research perception of historical reality and in
order to adequately adapt to the challenges of noosphere civilization.
