Метою розвідки є історіографічний аналіз доробку сучасних вітчизняних
істориків із проблематики етнічної історії греків України, які належать до
її найбільш давніх і сталих етнічних спільнот. У цьому зв’язку передбачені
дослідницькі завдання, серед яких визначення основних тематичних напрямків цих студій. Методологія праці базується на наукових принципах історизму та об’єктивності. Було застосовано конкретнонаукові методи
історіографічного аналізу й синтезу, ідеографічний тощо. Наукова новизна
визначається насамперед тим, що дотепер заявлена тема в окреслених нею
хронологічних межах не стала предметом окремого наукового дослідження.
Висновки: Розробка проблематики етнічної історії греків України, яка була
започаткована наприкін. XVIII – ХІХ ст. студіями вчених західноєвропейських країн та Російської імперії і значно еволюціонувала завдяки науковому доробку радянських істориків, отримала нового імпульсу на початку 1990-х
рр. у працях українських істориків. Поява чергової хвилі наукового інтересу
до означеної теми пов’язана з перезавантаженням вітчизняної історичної
науки після відновлення незалежності України, імперативами державної етнополітики, запитами української громадськості тощо. Ці напрацювання побудовані на широкому колі нововиявлених джерел і вирізняються сучасними
дослідницькими підходами, переосмисленням ключових питань, виробленням
нових теорій (насамперед щодо етногенезу урумів та румеїв) тощо. Визначено, що вагомий внесок у вивчення проблематики було здійснено співробітниками Інституту історії України НАН України, зокрема Кабінету
українсько-грецьких відносин (з 2007 р. – Центр досліджень українсько-грецьких відносин) на чолі з Н.О. Терентьєвою. На тлі широкого розмаїття питань з етнічної історії українських греків, які мають доволі високий ступінь
розробки станом на сьогоднішній день, що насамперед стосується історії
греків Ніжина й Надазов’я, їхнє національно-культурне життя в умовах незалежної України є найменш репрезентованим.
The purpose of the study is a historiographical analysis of the works of modern
Ukrainian historians on the issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine, who
belong to its oldest and most stable ethnic communities. In this regard, several
tasks are set, one of which is to define main thematic areas of these studies and the
degree of their analysis. The methodology is based on the scientific principles of
historicism and objectivity. Specific scientific methods of historiographic analysis,
synthesis, ideographic and other methods were used. Scientific novelty is determined
primarily by the fact that this topic within the outlined chronological boundaries
has not become the subject of a separate scientific study so far.
Conclusions: Development of issues of ethnic history of the Greeks of Ukraine,
which was initiated in the studies of scholars from Western European countries
and the Russian Empire at the end of the XVIII – XIX centuries and has evolved
significantly thanks to the scientific achievements of Soviet historians, received a
new impetus in the early 1990s in the works of Ukrainian historians. The emergence
of another wave of scientific interest in this topic is associated with the reset
of the national historical science after the proclamation of independence of
Ukraine, the imperatives of state ethnopolitics, the demands of the Ukrainian public,
etc. These developments are based on a wide range of newly discovered sources
and are characterized by modern research approaches, rethinking key issues of the
problem, developing new theories (primarily on the ethnogenesis of Urums and
Roumeans), etc. It is determined that a significant contribution to the study of the
issue was made by the staff of the Institute of History of Ukraine of the National
Academy of Sciences of Ukraine, in particular the Cabinet of Ukrainian-Greek Relations
(since 2007 – Research Center for Ukrainian-Greek Relations) headed by
N.O. Terentyeva. Against the background of a wide variety of issues on the ethnic
history of Ukrainian Greeks, which have a fairly high level of development today,
primarily in the history of the Greeks of Nizhyn and North Azov region, their
national and cultural life in independent Ukraine is the least represented.
