У статті розглядаються різні історіографічні підходи щодо трактування витоків і початку Другої світової війни. Наголошується, що
розпад держав-імперій, поразка імперського мислення, а також поява на
цих руїнах самостійних держав і нове співвідношення сил на міжнародній
арені як головні політичні наслідки Першої світової війни, не тільки
суттєво змінили геополітичну мапу європейського континенту, а й принесли надії на новий устрій післявоєнної Європи на засадах національної рівноправності й мирного співжиття народів, демократизації та гуманізації європейського суспільства. Утім, на жаль, ці надії виснажених війною мільйонів людей так і залишилися нездійсненими, насамперед
через недосконалість Версальської системи післявоєнного устрою Європи. Якщо 1918–1919 роки здавалися початком ери демократії у Європі,
то невдовзі ситуація змінилася на протилежне: незабаром на Старому
континенті запанували тоталітарні режими, які через двадцять років,
ще за життя учасників Першої світової війни, увергнули народи в нову,
Другу світову війну, ще страшнішу й жорстокішу за попередницю.
Зазначається, що початку й генезису Другої світової війни присвячена величезна, різна за своїм характером і змістом література,
масштаби якої стрімко зростають із кожним роком. Зокрема, якщо в
радянській, а згодом і в російській історіографії наголошується на
рубіжному значенні Мюнхенської угоди 1938 р., що «відкрила шлях до
найбільшої трагедії ХХ століття — Другої світової війни» і стала «опосередкованим виправданням наступного зближення СРСР із Німеччиною» як вимушеного кроку з боку Й. Сталіна, то західна історіографія
стверджує, що ключовим моментом на шляху розв’язання війни став
саме радянсько-німецький договір про ненапад 1939 р., який жодним
чином не був мирним договором, а агресивним, злочинним пактом, що
привів до т. зв. четвертого поділу Польщі між ними, підкорення Німеччиною значної частини Європи (Данії, Норвегії, Люксембургу, Бельгії,
Нідерландів, Франції, Югославії, Греції), а також радянсько-фінлянд-
ської війни 1939–1940 рр. («Зимової війни») і приєднання до СРСР країн
Балтії, Бессарабії та Північної Буковини, що стало логічним продовженням домовленостей «пакту Молотова–Ріббентропа».
Автор не виключає, що невдовзі може бути переглянута дата
початку Другої світової війни, адже прологом до неї стали, окрім агресивних воєнних дій Японії у Азії у 1930-х рр. та Італії у Африці в 1935–1936 рр., також створення Німеччиною та Японією Антикомінтернів-
ського пакту в 1936 р., до якого в 1937 р. приєдналася Італія, громадянська війна в Іспанії 1936–1939 рр., радянсько-японський конфлікт
поблизу озера Хасан і на Халхін-Голі 1938–1939 рр., «аншлюс» Австрії
Німеччиною в березні 1938 р., Мюнхенська угода про розчленування Чехословаччини, підписана у вересні 1938 р., та окупація її територій
Німеччиною й Угорщиною (Карпатської України) у березні 1939 р., і
зрештою, підписання «пакту Молотова–Ріббентропа» в серпні 1939 р.,
який повністю зруйнував наміри створення антигітлерівської коаліції напередодні війни й остаточно розв’язав А. Гітлеру руки для реалізації його агресивних планів та сприяв територіальному розширенню СРСР на захід. Ці трагічні й величні події не просто відкрили шлях новій історичній фазі розвитку, а й заклали довгострокову програму історичного буття людства.
The article considers various historiographical approaches to the
treatment of the beginning of the Second World War. The author notes that the
collapse of the great empires, defeating the imperial consciousness and the
emergence of new countries from their remains and a completely new global
balance of powers as the immediate consequences of the First World War
reconfigured the geopolitical and strategic map of the entire European
continent and have created hopes for a new global order of the post-war
Europe based on equal national rights and peaceful coexistence among
peoples, democratization and humanization of the European society.
Unfortunately, many hopes and expectations of millions of people have been
left unfulfilled pursuant to imperfections in the Versailles system of the postwar
arrangement of Europe. 1918–1919 seemed the start of a new democracy
in Europe, but soon the situation has changed to the opposite. In Europe
totalitarian regimes were established. Two decades later, during lifetime of
participants of the First World War, those very states led the whole world into
the Second World War, the most terrible and bloody conflict.
The paper indicated that the genesis of the Second World War received
significant attention in an enormous corpus of scientific literature, whose
scope is growing rapidly. The Soviet and Russian historiography focuses on the
Munich Agreement (1938) as a pivotal event which “opened the way to the
Second World War — the greatest tragedy of the twentieth century” and
“provided justification for the USSR's rapprochement with Germany” as a
forced step from J. Stalin. However, the Western historiography asserts that
Non-Aggression Pact between Germany and the Soviet Union of 1939 became
turning moment which has plunged the world into war and led to the so-called
Fourth Partition of Poland, the seizure by Germany of large parts of Europe
(Denmark, Norway, Luxembourg, Belgium, Netherlands, France, Yugoslavia,
Greece), the Soviet-Finnish War of 1939–1940 (the Winter War), Soviet
occupation of the Baltic states, Bessarabiya and Northern Bukovyna as a
logical consequence of the Molotov–Ribbentrop Pact.
The author does not exclude the possibility that the starting date of the
Second World War may be revised in the near future. Brutal military
campaigns of Japan in Asia (the 1930s) and Italy in Africa (1935–1936), the
Japanese-German Anti-Commintern Pact of 1936, to which Italy had acceded
in 1937, the 1936–1939 Spanish Civil War, the battle of Lake Khasan (1938),
the battles of Khalkhyn Gol (1939), the Anschluss Österreichs (1938), the
Munich Agreement concluded on 30 September 1938 which has led to
accelerating the occupation of Czechoslovakia, the Molotov–Ribbentrop Pact
(Non-Aggression Pact between Germany and the Soviet Union of 1939) were a
prelude to the Second World War. These tragic and great events not just have
paved the way for a new stage of historical development, but also have
provided a long-term programme for human history.
