У статті розглядається науковий доробок українських істориків
щодо дослідження Угорської революції 1956 року, а також відображення
цих історичних і водночас трагічних подій у мемуарній літературі.
Відзначається вплив на українську історичну науку нового етапу в
розвитку угорської та російської історіографії жовтневої революції
1956 р., що розпочався наприкінці 80-х — початку 90-х років ХХ ст., а
також публікації радянських документальних джерел. Серед досліджень
вітчизняних істориків автор виокремлює монографічні праці І. Короля,
В. Лущая і Р. Пилявця, публікації про відлуння подій 1956 р. в Угорщині на
Закарпатті, а також мемуари українського громадсько-політичного й
культурного діяча, дисидента й правозахисника Л. Танюка.
The article deals with Ukrainian historians’ scholarly contributions to
investigate the events of the 1956 Hungarian Revolution, as well as the reflection
of these historical and at the same time tragic events in memoir
literature. The influence on the Ukrainian historical science of a new stage in
the development of Hungarian and Russian historiographies of the 1956
October Revolution, which began in the late 1980s and early 1990s, is noted.
Among the studies of domestic historians, the author highlights the monographs
of I. Korol’, V. Luschaj and R. Pyliavets’, publications about echoes of
the 1956 Hungarian events in Transcarpathia, as well as memoirs of the
Ukrainian public-political and cultural figure, dissident and human rights
activist L. Taniuk.