У статті проведено зіставний аналіз наукового дискурсу
А. Кримського та художнього дискурсу П. Загребельного, у
яких зафіксовано лінгвософію історії України середини ХVІ ст.
Акцентовано увагу на мовних особливостях праці «Історія Туреччини» А. Кримського та на історичному романі «Роксолана» П. Загребельного – ключових творах, у яких вербалізовано
Україну періоду султанування Сулеймана І Пишного. Визначено основні «точки перетину» індивідуально-авторських наративів, окреслено історіографічний та інтерсеміотичний простори досліджуваних текстів, що сформовані на основі цитації та фольклоризації. Простежено своєрідність ідіолектів
А. Кримського та П. Загребельного відповідно до функціонально-стильових норм української літературної мови. Зіставлено
сукупність стилістем, релевантних для мовного «портретування» текстоцентричних постатей – Сулеймана й Роксолани – у науковому дискурсі А. Кримського та в художньому
дискурсі П. Загребельного. Проаналізовано лінгвостилістичні
засоби оприявнення мислеобразу «Роксолана» – історичного
символу України в мові однойменного роману П. Загребельного. Зауважено, що «доба жіночого султанату» актуальна як
для історії Туреччини, так і для історії України і що вивчення
специфіки концептуалізації та вербалізації жіночих образів в
різножанрових історичних текстах є перспективним для сучасної лінгвоукраїністики.
The article presents a comparative analysis of the cognitivesemantic
structure of the linguoculturema «Ukraine» in the
scientific discourse of A. Krymskyi and in the artistic discourse
of P. Zagrebelnyi. Emphasis is placed on the linguistic features of
A. Krymskyi’s History of Turkey and P. Zagrebelnyi’s historical
novel Roksolana, in which Ukraine is immersed in the life of the
Ottoman Empire in the mid-16th century – the period of sultanate of
Suleiman Pyshnyi. The main «points of intersection» of individual
authorial narratives on the personosphere and historiography of
Ukraine are determined, the intersemiotic space of the researched
texts, formed on the basis of citation and folklorization, is outlined.
The common plot-content segment of the analyzed historical texts
is revealed, the linguistic-stylistic means of its representation are
characterized. The specific features of the idiolects of A. Krymskyi
and P. Zagrebelnyi in accordance with the functional and stylistic
norms of the Ukrainian literary language are traced. The set
of stylists relevant for the linguistic «portrait» of text-centric
figures – Suleiman and Roxolana – in the scientific discourse of
A. Krymskyi and in the artistic discourse of P. Zagrebelnyi is
analyzed. The peculiarities of verbalization of the thought image
«Roksolana» – a historical symbol of Ukraine in the language of
the novel of the same name by P. Zagrebelnyi have been studied. It
is noted that the «era of the female sultanate» is relevant for both
the history of Turkey and the history of Ukraine and that the study
of the problem of addressing female images in historical texts of
various genres and styles is promising for a number of linguistic
disciplines. It is concluded that in the scientific work «History of
Turkey» by A. Krymskyi and in the historical novel «Roksolana»
by P. Zagrebelnyi presents objective and subjective directions
of conceptualization of thought «Ukraine», which occupies an
important place in the national-linguistic picture of the world.
