Стаття присвячена з’ясуванню мотиваційної основи, реконструкції референтних зв’язків, денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи,
наявного в оригінальних і перекладних східнослов’янських писемних пам’ятках
(Лаврентіївському літописі, «Хроніці Георгія Амартола», «Давньослов’янській кормчій ХІV титулів» та ін.). Антропонім належить двом особам — Александрійському патріарху V ст. Петру ІІІ (Πέτρος Μογγός) і «літописному» римському єресіарху ІХ ст. Висловлено припущення про те, що Петро ІІІ отримав неофіційне ім’я за
життя в середовищі монофізитів. Доведено, що у внутрішній формі неофіційного
пропріального імені Μογγός і його перекладного відповідника Гоугнивыи знайшов
відбиття перехід від оцінки людини за фізичними вадами до оцінки релігійно-етичної, від значення ‛який має охриплий, неясний голос’ до значення ‛єретик’.
У зв’язку з реконструкцією денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи простежено його використання в писемних пам’ятках після ХІІІ ст. та розглянуто ряд дискусійних питань, серед яких походження «Промови філософа»,
час включення в літописну статтю сказання про Петра Гугнивого, факт існування
римського папи на ім’я Петръ Гоугнивыи, етнічні корені єресіарха та ін. Показано,
що Петро Гугнивий привніс у католицьке віросповідання єретичне вчення, зорієнтоване на язичницькі та іудейські догмати. Денотат другого компонента в неофіційному імені Петръ Гоугнивыи включає ознаки, які виникли в процесі переосмислення первинної семантики іє. *gou-(n-) та його континуантів. У східнослов’янських дериватах розвинулася семантика невдоволення, насміхання, зневаги. На той час,
коли сказання про Петра Гугнивого було внесено в літописну статтю *988 р., у словотвірному гнізді з коренем -гоу(г)- уже відбувся перехід до культурної семантики.
Денотативні компоненти етнокультурного плану, які входять до змісту антропоніма Петръ Гоугнивыи, у своїй сукупності повторюють семантичну структуру слова єретик. Поєднання історико-лінгвістичного аналізу з історико-культурологічним,
урахування як історичних фактів, так і інформації, засвідченої в апокрифічних сказаннях і наукових версіях, дає підстави для того, щоб вважати «літописного» Петра Гугнивого реальною історичною особою.
The article is devoted to finding out the motivational basis, reconstruction of reference
connections, denotative features of an unofficial anthroponym Петръ Гоугнивыи
available in the original and translated East Slavic written monuments (the Lavrenty
chronicle, «Chronicle of George Amartol», «Old Slavonic Kormchaia of 14 titles» etc.).
The anthroponym belongs to two people — Patriarch Peter ІІІ of Alexandria V century
(Πέτρος Μογγός) and the «chronicle» Roman heresiarch ІХ century. It is assumed that
Peter ІІІ got an unofficial name among the Monophysites during his lifetime. It is proved
that the transition from the assessment of a person by physical disabilities to religious
and ethical assessment, from the meaning ‛who has a hoarse, vague voice’ to the meaning
‛heretic’ reflected in the internal form of the unofficial proprial name Μογγός and its
translation equivalent Гоугнивыи.
The use of an informal anthroponym in written monuments after the thirteenth century
has been traced in connection with reconstruction of denotative features of an unofficial
anthroponym Петръ Гоугнивыи. A number of discussion issues were considered, including
the origin of «Philosopher’s Speech», time of inclusion of the legend of Петръ Гоугнивыи
in the chronicle, fact of existence of Pope ІХ century by name Петръ Гоугнивыи, ethnic
roots of the heresiarch, etc. It was shown that Peter Huhnyvyy introduced into the Catholic
faith a heretical teaching focused on pagan and Jewish dogmas. Denotation of second
component in an unofficial name Петръ Гоугнивыи includes characteristics that appeared
at rethinking the original semantics of Indo-European root *gou‑(n‑) and its continuants.
Semantics of dissatisfaction, mockery, disrespect developed in East Slavic derivatives.
The transition to cultural semantics has already taken place in a word-forming nest with a
root ‑гоу(г)‑ at a time when the legend of Peter Huhnyvyy was included in the chronicle
article * 988. The ethnocultural denotative components which are included in the content
of the anthroponym Петръ Гоугнивыи, in its entirety coincide with the semantic structure
of the word heretic. Combination of linguistic analysis with historical and cultural analysis,
taking into account historical facts and information contained in apocryphal legends and
scientific versions, gives reason to believe that the «chronicle» Peter Huhnyvyy was the
real historical person.
