Метою статті є реконструкція історичного процесу формування й розвитку стовпоподібних
храмів Київської Русі – від часу зародження перших відомих вертикально орієнтованих
композицій до 1240 р., коли на землях, розорених монгольською навалою, розвиток
мурованого храмобудування припинився. В дослідженні використано історико-хронологічний,
порівняльно-історичний, структурно-функціональний, порівняльно-типологічний мето-
ди. Наукова новизна. Вперше історія розвитку стовпоподібних храмів Русі розглядається як
тягла традиція від періоду поліцентричного зародження перших вертикально орієнтованих
композицій до 1240 р., коли їх будівництво було штучно перерване. На основі розгляду
найкраще збережених стовпоподібних храмів виділено сукупність ознак, які характеризують
їх об’ємно-просторову побудову, конструктивні вирішення та композиції фасадів. З урахуванням
хронології появи й розповсюдження в архітектурі Київської Русі виділених ознак уперше
запропоновано періодизацію розвитку стовпоподібних храмів. Висновки. Стовпоподібний
храм слід уважати другою після закомарного оригінальною давньоруською архітектурною
традицією, що розвинулася на основі трансплантованих візантійських форм. Розвиток
цієї традиції поділяється на кілька етапів: 1) спорадична поява у храмах різних культурних
центрів окремих її ознак; 2) початкові пошуки засобів побудови вертикальних композицій;
3) цілеспрямований пошук естетичної моделі стовпоподібних храмів; 4) формування та
стандартизація міжрегіонального типу стовпоподібних храмів; 5) розповсюдження стовпоподібних
храмів міжрегіонального типу.
The aim of the article is to reconstruct the historical process of Kyivan Rus towershaped
temple formation and development from the time of the first known vertically oriented
compositions to 1240 when the development of brick temple building stopped on the lands
ruined by the Mongol invasion. The following methods were used in the study: historicalchronological,
comparative-historical, structural-functional, comparative-typological. Scientific
novelty. For the first time, the history of the development of tower-shaped temples of Kyivan
Rus is considered a long tradition from the period of polycentric origin of the first vertically
oriented compositions until 1240, when their construction was artificially interrupted. Based on
the consideration of the best-preserved tower-shaped temples, a set of features that characterize
their volume and spatial solution, construction, and facade composition are defined. Taking into
account the chronology of the appearance and spread of the selected features in the architecture
of Kyivan Rus, the periodization of the development of tower-shaped temples was proposed for
the first time. Conclusions. The tower-shaped temple of Kyivan Rus should be considered the
second original Kyivan Rus architectural tradition after the arched gables (zakomara) temple,
which developed on the basis of transplanted Byzantine forms. The development of this tradition
is divided into several stages: 1) the sporadic appearance of its features in the temples of several
cultural centers; 2) initial search for tools to create vertical compositions; 3) purposeful search for
an aesthetic model of tower-shaped temples; 4) formation and standardization of interregional
types of tower-shaped temples; 5) spread of interregional types of tower-shaped temples.
