Мета статті полягає у спробі осмислення феноменології повномасштабної війни
Російської Федерації проти України, аналізі її історичних передумов, міжнародних, ідеологічних,
політичних, економічних, етнонаціональних, соціокультурних, конфесійних, ментальних
контекстів. Методологічну основу становить комбінація відповідних міждисциплінарних
підходів і дослідницьких процедур, теоретичні напрацювання провідних фахівців історії війн,
конфліктології, політології, міжнародного права, соціальної психології, воєнної антропології,
усної історії й історії повсякдення, а також сучасний термінологічний апарат. Наукова новизна
та висновки. Здійснено ретроспективу українсько-російських відносин крізь призму нинішньої
війни, у міждисциплінарному полі осмислення котрої перебувають її історичні передумови,
причини, можливі наслідки, міжнародно-правові, ідеологічні, політичні, дипломатичні, воєнні,
економічні, соціальні, етнічні, конфесійні, морально-психологічні й інші аспекти. Активне опрацювання
історичних компонентів цієї проблематики дає змогу не лише концептуалізувати, а
також теоретизувати її, але й вийти на низку важливих узагальнень і практичних рекомендацій.
The purpose of the article is to attempt to comprehend the phenomenology of the
full-scale war of the Russian Federation against Ukraine, to analyze its historical background,
international, ideological, political, economic, ethno-national, socio-cultural confessional, mental
contexts. The methodological basis of the material is a combination of relevant interdisciplinary
approaches and research procedures, theoretical developments of leading experts in the history of
wars, conflictology, political science, international law, social psychology, military anthropology,
oral history and the history of everyday life, as well as modern terminological apparatus.
The novelty and conclusions. A retrospective of Ukrainian-Russian relations was carried out
through the prism of the current war, in the interdisciplinary field of understanding of which
are its historical prerequisites, causes, possible consequences, international legal, ideological,
political, diplomatic, military, economic, social, ethnic, confessional, moral and psychological and
other aspects. Active study of the historical components of this problem makes it possible not
only to conceptualize and theorize it, but also to arrive at important generalizations and practical
recommendations.
