Пропоновану статтю присвячено виявленню та схарактеризуванню спроб
систематизації учнівських екскурсій і мандрівок у перші десятиліття ХХ ст.,
які у подальшому стали основою для класифікації форм, видів, напрямів туристсько-краєзнавчої й екскурсійної діяльності учнівської молоді, зокрема й у сучасній Україні. Основну увагу сфокусовано на визначенні суб’єктів класифікаційного процесу, основних підходів та критеріїв для групування. З’ясовано, що в Російській імперії потреба в упорядкуванні й типологізації
учнівських екскурсій була обумовлена двома ключовими факторами: визнанням
на державному рівні прогулянок і подорожей важливим засобом навчання та
виховання здобувачів середньої освіти; прискоренням темпів розвитку шкільного туризму та його суттєвим урізноманітненням, особливо напередодні та в роки Першої світової війни.
Установлено, що перші спроби узагальнення інформації про учнівські екскурсії та їх класифікації здійснено в 1915–1916 рр. представниками педагогічної громадськості Московського, Київського та Одеського навчальних округів.
Найвідомішою стала класифікація учнівських краєзнавчих (місцевих) мандрівок,
розроблена учасниками спеціального зібрання представників середніх навчальних закладів Ярославля. Свій варіант типології таких екскурсій запропонували
освітяни Одеського навчального округу. У той самий період над визначенням
основних видів шкільних екскурсій працювала й спеціальна комісія при Управлінні Київського навчального округу. Підготовлений нею проект запровадження екскурсій у систему середньої освіти як обов’язкової форми навчання згодом
обговорили й затвердили учасники окружного педагогічного з’їзду.
У підсумку зауважено, що незважаючи на відсутність єдиної, затвердженої на державному рівні, системи учнівських екскурсій, у навчальних округах сформувалися практично однакові підходи до їх класифікації. Головними критеріями для групування стали місце проведення (дальність) та тематична спрямованість мандрівок.
This article is devoted to identifying and characterizing attempts to systematize
schoolchildren's excursions and trips in the first decades of the twentieth century,
which later became the basis for classifying the forms, types, directions of tourist and
local history and excursion activities of schoolchildren, including in modern Ukraine.
The main focus is on identifying the agents of the classification process, the main
approaches and criteria for grouping.
It was found that in the Russian Empire the need to organize and typologize
schoolchildren's excursions was due to two key factors: the recognition at the state
level of walks and travel as an important means of teaching and educating students of
secondary education; accelerating the pace of school trips and its significant
diversity, especially on the eve and during the World War First.
The first attempts to generalize information about schoolchildren's excursions
and their classification were made in 1915–1916 by representatives of the pedagogical
community of the Moscow, Kyiv and Odessa educational districts. The most
famous was the classification of schoolchildren's local history (local) trips, developed
by participants in a special meeting of representatives of secondary schools in
Yaroslavl. Pedagogues of the Odessa educational district offered the variant of
typology of such excursions. At the same time, a special commission at the Kyiv
Educational District Office worked to determine the main types of school excursions.
The project of introducing excursions into the system of secondary education as a
compulsory form of education, prepared by the commission, was later discussed and
approved by the participants of the district pedagogical congress.
As a result, it was noted that despite the lack of a single, approved at the state
level, the system of schoolchildren's excursions, in educational districts formed almost
identical approaches to their classification. The main criteria for grouping were the
venue (distance) and thematic focus of the trips.
