Проаналізовано особливості становлення громадського управління на території українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Висвітлено етапи впровадження земського управління, зокрема
проаналізовано заходи центральної влади щодо реорганізації земських установ і
впровадження дрібних земських одиниць (волосне земство). Водночас встановлено, що однією з причин відмови від подальшого реформування земств стало небажання правлячої бюрократії та проурядових сил законодавчої гілки
влади. Зауважено прогресивне значення кооперативного руху для соціально-економічного життя населення, створення нових форм громадської активності (сприятливі умови для реалізації селянами продукції своїх господарств, початок
організації потужних кооперативних об’єднань, створення кооперативних
об’єднань у містах і промислових центрах, що пом’якшувало продовольчу кризу
у роки війни). Визначено вплив Першої світової війни на розвиток кооперації
(звільнення від жорсткої державної опіки, самостійне розв’язання проблем);
посилення громадянської активності (зростання інтересу до міжнародних та
фронтових подій, підвищення освітнього рівня, проведення публічних лекцій і
бесід, розповсюдження книг і газет, організовування народних будинків і бібліотек). Встановлено, що активізація та зростання кооперативного руху у середовищі широких верств сільського та міського населення у період Першої
світової війни лякав центральну владу, яка намагалася пригальмувати розширення кооперативної мережі, об’єднання товариств у союзи.
The peculiarities of the formation of public administration on the territory of the
Ukrainian provinces of the Russian Empire during the second half of the XIX —
beginning of the XX century are analyzed. The stages of introduction of zemstvo
management are covered, including the measures of the central government concerning
reorganization of zemstvo establishments and introduction of small zemstvo
units are analyzed. At the same time, it was established that one of the reasons for not
further reforming the zemstvos was the reluctance of the ruling bureaucracy and progovernment
forces of the legislative branch. The progressive significance of the
cooperative movement for the socio-economic life of the population, the creation of
new forms of social activity (favorable conditions for the sale of peasants of their
farms, the beginning of powerful cooperatives, the creation of cooperatives in cities
and industrial centers, which mitigated food crisis during the war). The influence of
the World War I on the development of cooperatives (liberation of cooperatives from
strict state guardianship and independent problem solving) is determined; strengthening
civic activity (growing interest in international and front-line events, raising the
level of education, holding public lectures and talks, distributing books and newspapers,
organizing public houses and libraries). It was found that the intensification
and growth of the cooperative movement, among the broad rural and urban
population during the World War I, frightened the central government, which tried to
slow down the expansion of the cooperative network, the unification of societies into
unions.
