Досліджуються історіософські погляди оригінального українського мислителя, історика, літератора П. Куліша в контексті українського національного відродження. Українське національне відродження розглядається авторами як
процес перетворення українського етносу в сучасну спільноту зі спільною
мовою, спільною концепцією історії і свідомістю спільної долі. При зіставленні
різних точок зору на феномен “національне відродження”, його трьох періодів
та трьох етапів: академічного, культурного і політичного автори доходять
висновку, що сучасний етап українського національного відродження, включаючи етап культурний і політичний, триває. Культурна фаза українського національного відродження на українських землях у складі Росії пов’язана з
діяльністю культурних діячів нового покоління — М. Костомарова, П. Куліша і
Т. Шевченка. Історіософія виступає як релігійно-філософські, містичні уявлення про
історичний процес та схеми його розвитку. Історіософські погляди П. Куліша
відкидають романтичну ідею месіанства для українського народу, а навертають до раціонального осмислення соціального поступу України. Сам
П. Куліш філософські погляди, що виражають насамперед питання культурно-історичного буття народу, назвав “хутірською філософією”, що мала на меті показати як реформувати українське суспільство на основі збереження
традиційних соціальних і політичних інституцій і цінностей. Вихідною засадою
історіософської концепції П. Куліш взяв неоплатонічний принцип — основа
світу ірраціональна, проте виявляє себе в природі, народі, в людині як раціонально, так і ірраціонально. Вища сила формує субстанцію народного життя, якою на думку мислителя, є “народний дух”, що не зводиться ні до способу
мислення, ні до пізнання, а передусім є в народі, як первісна матриця сприйняття світу — “голос крові”. Суспільство П. Куліш розглядав з позиції позитивістського органічного підходу, що у своєму історичному поступі воно
проходить ті самі стадії, що й окрема людина: народження — дитинство — зрілість — старість.
The historiographical views of the original Ukrainian thinker, historian, writer
P. Kulish in the context of Ukrainian national revival are explored. The Ukrainian
national revival is regarded by the authors as the process of transforming the
Ukrainian ethnos into a modern community with a common language, a common
concept of history, and a consciousness of a common destiny. When comparing
different points of view on the phenomenon of "national revival", its three periods and
three stages: academic, cultural and political authors conclude that the current stage
of Ukrainian national revival, including the cultural and political stage, is ongoing.
The cultural phase of Ukrainian national revival on the Ukrainian lands in Russia is
related to the activities of the new generation of cultural figures M. Kostomarov,
P. Kulish, and T. Shevchenko.
History philosophy emerges as a religious-philosophical, mystical conception of
the historical process and patterns of its development. P. Kulish’s historiographical
views reject the romantic idea of messianism for the Ukrainian people, and turn to
rational understanding of the social progress of Ukraine. P. Kulisch himself called
philosophical views that express the issues of cultural and historical existence of the
people as “village philosophy”, which aimed to show how to reform Ukrainian society
on the basis of preserving traditional social and political institutions and values.
P. Kulish took the neo-Platonic principle — the basis of the world is irrational, as the
starting point of the historiographical concept, but manifests itself in nature, in the
people, in man both rationally and irrationally. The higher power forms the substance
of the people’s life, which, according to the thinker, is the “people’s spirit”, which is
not reduced to a way of thinking or cognition, but above all to the people, as the
primordial matrix of perception of the world — the “voice of blood”. P. Kulisch
society viewed from the standpoint of the positivist organic approach that in its
historical progress it goes through the same stages as the individual: birth —
childhood — maturity — old age.
