Селянська реформа, покликана зробити свій внесок у справі модернізації
Російської імперії, ініціювала численні трансформації у найрізноманітніших
сферах життя країни. Її впровадження внесли зміни в аграрну сферу, міжстанові відносини, взаємовідносини влади та громадян. Зміни у статусі селян, породжені реформою, вимагали від представників найчисельнішого стану
виходу за рамки патріархальної культури, основу якої складали моральні та
релігійні норми та особистісні стосунки. Скасування кріпосного права не лише
перетворювало селян на суб’єкт права, а й символізувало поступове зростання
юридичних норм в житі селян й переважання формальних стосунків над
особистісними. Це, у свою чергу, вимагало від селян більш свідоме та активне
включення у суспільні процеси, що потребувало кардинальних змін у ставленні
до освіти й зростанню кількості грамотних селян, що цінували освіту.
Peasant reform, designed to make its contribution to the modernization of the
Russian Empire, initiated numerous transformations in a variety of spheres of life of
the country. Its introduction brought about changes in the agrarian sphere, interstate
relations, relations between the authorities and citizens. Changes in the status of the
peasants, caused by the reform, demanded from the representatives of the most
numerous state to go beyond patriarchal culture, which was based on moral and
religious norms and personal relations. This, in turn, required more conscious and
active inclusion of peasants in social processes, which required radical changes in the
attitude towards education and the growth of literate peasant values that appreciated
education.