Період з кінця XVIII ст. до початку Великої війни став “часом великих
міст” — населення європейських міст стрімко зросло в багато разів. Це
породжувало нові виклики в організації міського життя. Зокрема з ростом
міст і кількості їх мешканців зростали частота та масштаби епідемій.
З початку ХІХ ст. на різних рівнях здійснювалася нова політика в сфері
громадського здоров’я, що стало чинником процесів модернізації. В ході реформ
1860-х рр. в імперії Габсбургів проведено децентралізацію влади та реорганізовано службу громадського здоров’я. Як наслідок Львів у 1870 р. отримав власний статут, що надавав право самоврядування, а новий закон про громадську службу здоров’я виділив цю сферу в окремий напрям діяльності міської влади. Для роботи в цій ділянці створюється міська служба здоров’я, а також
вибудовується схема співпраці структурних підрозділів міської ради та
магістрату, які забезпечували прийняття та виконання відповідних рішень. Виконуючи різні функції, до реалізації “поліції здоров’я” залучаються представники професійних медичних середовищ міста. Створена модель не завжди
була ефективною, проте найбільші проекти з оздоровлення міста, як будівництво водогону, здійснювались за ініціативи міської влади.
The period between the late eighteenth century and 1914 became “the age of big
cities” — the urban population in Europe has grown rapidly many times. It gave rise
to new challenges in the organization of urban life. One of the most difficult problems
was increasing of epidemics of infectious diseases. From the beginning of the
nineteenth century, a new public health policy started to implement in different levels
and became a factor of modernization. During the reforms of the 1860s in Habsburg
Empire was held a decentralization of power and reorganization a system of public
health service. Subsequently, the new statute, which restored the right of selfgovernment
for the city of Lviv was approved in 1870. According to the new law,
public health was defined as a separate area of the city government’s activity. The city
health service was set up and system of administration in this area which included the
structural units of the city council and the magistrate was created. Members of the
city’s professional medical community with different roles were involved in the
process of realization the “police of health”. The created model was not always
effective, but the greatest projects in city sanitation such as the construction of water
supply were carried out at the initiative by the city authorities.
