Вступ. Світовий досвід дає багато прикладів високоефективного використання біомаси для вироблення
тепла та електроенергії в вугільних котлоагрегатах. Проте для України, яка має значні поклади вугілля
та потенціал твердої рослинної біомаси, така технологія досі не реалізована.
Проблематика. Пошук нових непроєктних палив для теплової енергетики у зв’язку з дефіцитом
вугілля антрацитової групи є актуальним завданням, зважаючи на зобов’язання України збільшити виробництво енергії із відновлюваних джерел та необхідністю виконувати жорсткі європейські норми за викидами.
Мета. Розроблення оптимальних технологічних та режимних умов зі спільного спалювання вугілля
антрацитової групи та твердої біомаси.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були пилоподібне вугілля українських покладів та тверда рослинна біомаса. Використано експериментальні методи досліджень на лабораторних та пілотних
установках, а також CFD-моделювання. Результати. Досліджено режими горіння суміші вугілля та біомаси; розроблено оптимальну схему
її використання на пиловугільних котлах ТПП-210А; виконано балансовий розрахунок пальника при
спільному спалюванні антрациту та твердого біопалива; виконано проєктування пальникового пристрою для котлів ТПП-210А та підготовлено ескізний проєкт. Розроблений проєкт може бути використано на котлах ТПП-210А, а з невеликими змінами — на більшості котлів, які спалюють антрацит та пісне вугілля.
Висновки. Застосування 8—12 % біомаси за теплом здатне суттєво інтенсифікувати процеси горіння вугілля антрацитової групи. Рекомендована схема подавання біомаси до паливні — з окремого бункеру
пелет через подрібнювач до пальника, де вводиться до паливні трубопроводом з конусним розсікачем на
виході. 3D-моделювання спільного горіння показало зростання температури потоку й ступеню вигорання палива. Виконано ескізний проєкт пальника котла ТПП-210А для спільного спалювання антрациту та 10 % частки біомаси.
Introduction. International experience provides many examples of highly efficient use of biomass for heat and electricity
production in coal-fired boilers. For Ukraine that has large coal deposits and a potential of solid plant biomass, such technology
has not been implemented yet.
Problem Statement. Given the scarcity of anthracite group coal, searching for new non-project fuels for thermal energy
is an urgent task in the view of Ukraine’s commitment to increase renewable energy production and the need to comply with
strict European emission standards.
Purpose. Development of optimal technological and operational conditions for co-firing of anthracite group coal and
solid biomass.
Materials and Methods. The objects of research are pulverized Ukrainian coal and solid biomass of plant origin. Experimental
research methods with laboratory and pilot plants, as well as CFD modeling have been used.
Results. Blends of coal and biomass burning conditions have been studied; optimal scheme for TPP-210A coal-fired
boiler has been recommended; balance calculations in the joint torch that burns anthracite and solid biofuels have been
made; according to the chosen design scheme a burner for biomass and coal co-firing for coal-fired boilers TPP-210A have
been implemented and preliminary design of the burner has been prepared. The project can be used at any TPP-210A power
boiler units, and with minor changes at most boilers that burn anthracite and lean coal.
Conclusions. The use of 8—12% of biomass by heat can essentially intensify the processes of anthracite coal. It is recommended
to supply biomass pellets from a separate tank via a special mill to the burner where fuel is injected into the pipeline
with a conical divider at output. 3D modeling of co-firing has shown a temperature flow and a fuel burn-out growth. A preliminary
design of the boiler burner TPP-210A for co-combustion of anthracite and 10% biomass has been made.
