Вступ. Сучасну фіскальну політику в країнах з ринковою економікою, навіть за умови обтяження коронакризою,
спрямовано на регулювання розподілу ресурсів між приватним і державним секторами
з мінімальним впливом інфляційних чи дефляційних коливань на індекс цін виробників.
Проблематика. Дії держави, які мобілізують потенціал ринку, повинні охоплювати елементи податково-бюджетного реформування, пов’язані з комплексом цілеспрямованих заходів щодо зниження темпів зростання грошової маси.
Мета. Визначення основних напрямів системного посилення фіскальних функцій органів виконавчої
влади, насамперед у протидії загрозам дестабілізації за наявності динамічних явищ глобалізації, кризогенності та їх подальшої мультиплікації.
Матеріали і методи. Використано методи просторово-часового ситуаційного аналізу та синтезу, а також порівняння динаміки статистичних макроекономічних показників (ВВП) у межах різних системних модельних оцінок впливу податкового реформування.
Результати. Розглянуто як позитивний, так і негативний досвід упровадження програм міжнародних фінансових інституцій та урядів різних держав, спрямованих на досягнення повної зайнятості
працездатного населення й стійкого розвитку економіки за допомогою податково-бюджетних засобів
управління попитом та усталених грошово-кредитних підойм. Обґрунтовано рекомендації щодо зміцнення регуляторних фіскальних важелів зростання стійкості соціально-економічної системи України з урахуванням сучасних тенденцій управління змінами, зокрема на тлі пандемії COVID-19. Висновки. Раціональну податкову політику слід орієнтувати на вдосконалення законодавчих механізмів у поєднанні з формуванням та розподілом видатків, стимулюванням збереження ресурсів із метою
їх більш прийнятного практичного використання. Обов’язкові платежі мають сплачуватися з джерел
доходів суб’єктів господарювання та не повинні стосуватися капіталу, бо спрямування останнього на
сплату податків суперечить інтересам інвесторів та цілям стійкого відтворення.
Introduction. One of the key contradictions in the modern market relations is associated with the phenomena of deglobalization.
It is the practice of the European Union with respect to supranational influence on fiscal relations of economic
agents and the “trumponomics” that have confirmed the need to further increase the effectiveness of international tax and
budget regulatory institutions.
Problem Statement. The modern fiscal policy in market economies aims at regulating the distribution of resources between
the private and public sectors with minimal impact of inflationary or deflationary fluctuations on the producer price
index. Government actions that mobilize market potential shall include elements of fiscal reform related to a set of targeted
measures to reduce the growth rate of the monetary aggregates.
Purpose. To identify the main directions of a systemic strengthening of fiscal functions of governments, primarily, in
countering the threats of destabilization in the presence of dynamic phenomena of globalization and their further multiplication.
Мaterials and Мethods. The methods of position-time situational analysis and synthesis have been used; the dynamics
of statistical macroeconomic indicators (GDP) within the framework of various systematic model assessments of the tax
reform impact have been compared.
Results. Both the positive and the negative experience of implementing programs for international financial institutions
and governments of different countries aim at achieving the goals of full employment and sustainable development with the
help of revenue and budgetary means of demand management and established monetary leverages have been considered.
Recommendations for improvement of regulatory fiscal effects on Ukraine’s socio-economic system (SES) stability growth
have been justified in the light of current trends of change management.
Conclusions. Rational tax policy shall provide for the improvement of legislative mechanisms in combination with the
formation and use of costs, stimulating the saving of resources with a view to their best practical use. In the context of globalization
and increasing threats of information asymmetry with the existence of various technological paradigms in the
SES, regulations shall be based on establishing transparent “game rules”. Mandatory payments shall come from sources of
business income rather than from capital, because the use of the latter for paying taxes is contrary to the interests of investors
and the goals of sustainable growth.
