Ця стаття покликана ввести в український науковий дискурс поняття «сергіянства» – підпорядкування Московського патріархату в 1927 р. атеїстичній радянській державі, внаслідок якої
РПЦ МП стала складовою та одним із важливих пропагандистських рупорів внутрішньої та зовнішньої політики СРСР та його правлячої партії – КПРС. Одним із проявів сергіянства є поширення в церковному середовищі культу Сталіна та пов’язаного з ним релігійного культу «ВОв» («великой отечественной войны») або «релігії перемоги», що замінив у сучасній Російській Федерації ідеологію комунізму. «Релігія перемоги» як замаскована форма сталінізму є офіційною державною і
церковною доктриною в РФ, що виправдовує ідеї «совєтського реваншизму» та агресивну політику
уряду Російської Федерації. Стаття має не тільки науковий, але й практичний характер, її мета
полягає в тому, щоб привернути увагу наукової спільноти та громадськості в Україні до проблеми
сергіянства, оскільки церковна спільнота в Україні відіграє значну роль, проте процеси декомунізації її майже не торкнулися. Наукова новизна полягає в тому, що такі поняття як «церковний сталінізм», «релігія перемоги» та пов’язані з цим проблеми вперше вводяться в український науковий дискурс.
The given article is called to introduce into Ukrainian scientific discourse the concept of “sergianism”
– the subjection of the Moscow Patriarchate in 1927 to the atheist Soviet state, as a result of which
the ROC MP became a component part and one of the important propagandist mouthpieces of the internal
and external politics of the USSR and its ruling party, the Communist Party of the Soviet Union. One of the
manifestations of sergianism is the spreading in the church milieu of the cult of Stalin and, linked with it,
the religious cult of the “GFW” (“Great Fatherland War”) or “the religion of Victory”, which in the contemporary
Russian Federation has taken the place of the ideology of communism. The “Religion of Victory”
as a disguised form of Stalinism is an official state and ecclesiastical doctrine in the RF, which justifies
the ideas of “Soviet revanchism” and the aggressive politics of the government of the Russian Federation.
The article has not only a scientific, but also a practical character; its aim consists in drawing the attention
of the scientific community and society in Ukraine to the problem of sergianism, insofar as the ecclesiastical
community in Ukraine plays a significant role. However, the processes of decommunization have scarcely
touched it. The scientific novelty consists in the fact that such concepts as “ecclesiastical Stalinism”
and “the religion of Victory”, and the problems associated with it are being introduced into Ukrainian scientific
discourse for the first time.
