У статті проаналізовано особливості організації фрагмента тексту
Київського зведення за 40—50-ті роки ХІІ ст. Підтверджено, що автор не просто мав на меті возвеличити свого князя-патрона, а намагався змоделювати ідеальний образ правителя, описуючи діяння та
характеризуючи особистість деяких зверхників свого часу. Уточнено
жанрові особливості Повісті про Ізяслава, яка суттєво відрізняється від інших повістей, виокремлених дослідниками у складі Київського
ізводу (Повість про смерть Андрія Боголюбського, Повість про похід
Ігоря Святославича на половців), що присвячені одній важливій події із життя князів. Повість про Ізяслава — це великий за обсягом
і за хронологією охоплених подій текст. Тому цей твір запропоновано означити як повість-хроніка або біографічна літописна повість.
The Kyiv Chronicle is a continuation of the most famous piece of the Ukrainian Chronicle
Corpus — The Tale of Bygone Years. In manuscript collections of the 15th-18th centuries,
it is an integral part of the chronicle of Rus, describing the events from 1117 to 1198.
Ukrainian scholars traditionally work with the oldest record — the Hypatian Codex created
before 1425. Th is text has undergone the least interference from scribes. Several generations
of authoritative medievalists studied the stylistics and genre diversity of the work in detail.
They convincingly argued that the Kyiv Chronicle became a compilation of individual literary
pieces. The works were gathered, edited, and compiled by the abbot of Vydubychi
St. Michael’s Monastery in Kyiv Moisei at the end of the 12th century. There were four compilations
— from 1168, 1170, 1179, and 1190, which formed the basis of Moisei’s version.
Petro Boryslavych’s style in the Kyiv Chronicle can be traced most clearly, and scholars
attribute the authorship of the most part to him. In particular, Ukrainian and foreign medievalists
have no doubt that he was the author of the chronicle fragment that deals with the life
of Iziaslav Mstyslavych, his son Mstyslav Iziaslavych and his nephew Riuryk Rostyslavych.
The study focuses on the features of the Kyiv Izvod text authored by Petro Boryslavych.
The author aimed not just to glorify his prince-patron but tried to model the ideal image of
a ruler, describing the actions and characterizing the personalities of contemporary rulers.
As to the genre peculiarities of the Tale of Iziaslav, it significantly differs from the other
stories on one important event in the life of princes that were singled out by the researchers
within the Kyiv Izvod. The Tale of Iziaslav is a large text that covers events of a long period.
Therefore, it is reasonable to define this work as a story-chronicle or a biographical chronicle.
