Франкомовна Гончаріана пройшла понад піввіковий шлях, часто відображаючи на собі діаметрально протилежні судження про майстра української прози. О. Гончар (1918-1995) як видатний письменник другої половини ХХ століття, не залишився поза увагою критика П’єра Декса, люксембурзької франкомовної письменниці Розмарі Кіфер, французького славіста Жоржа Люціані та ін. Переклади французькою мовою десяти новел письменника (1972 р.), романів „Прапороносці” (1948 р.) і „Циклон” (1977 р.), а також фрагментів із роману „Собор” (2004) не тільки є промовистою сторінкою інтеґрації української культури за кордон, але дають вдячний матеріал для глибокого монографічного дослідження франкомовного прочитання прози О. Гончара.
Oles Honchar’s works have been translated into French for more than fifty years, often reflecting diametrically opposite opinions about Oles Honchar – an outstanding master of the Ukrainian prose. Oles Honchar (1918-1995), as a writer of distinction in the second half of the 20-th century, has not been left unattended by the critic Pierre Daix, Luxemburg French-speaking writer Rosemarie Kieffer, French slavist Georges Luciani and others. French translations of the writer’s ten short stories (1972), novels „Bannerbearers” (1948) and „Cyclone” (1977), as well as the extracts from the novel „Cathedral” (2004) are not only a significant phase of Ukrainian cultural integration aboard but also provide a gratifying material for the profound monographic research of translating Oles Honchar’s prose into French.