Стаття присвячена складним і трагічним взаємостосункам німецькомовних поетів Буковини з історією та суспільною дійсністю ХХ століття, які стали надзвичайно жорстоким, непосильним викликом як для окремого взятого індивіда, так і для цілого єврейського народу, приреченого расовим бузувірством німецького нацизму на тотальне знищення. На основі тернистого життєвого й поетичного шляху таких буковинських авторів, як Роза Ауслендер, Мозес Розенкранц, Пауль Целан і Зельма Меербаум-Айзінґер, простежено, як вони долали ці фатальні виклики Голокосту, сублімуючи їх у своїй поетичній творчості.
Der Aufsatz widmet sich den komplizierten und tragischen Wechselbeziehungen deutschsprachiger Dichter der Bukowina mit der Geschichte und der politischen Wirklichkeit des 20.Jahrhunderts, die zu einer grausamen, beinahe die Kräfte übersteigenden Herausforderung für jedes Individuum sowie für das ganze jüdische Volk wurden, das durch den Rassenhaß des deutschen Nationalsozialismus zur totalen Vernichtung verurteilt war. Afgrund des dornenreichen Lebens- und Dichterweges solcher Bukowiner Autoren wie Rosa Ausländer, Moses Rosenkranz, Paul Celan und Selma Meerbaum-Eisinger wird gezeigt, wie sie diese fatalen Herausforderungen überwanden, indem sie sie in ihrem poetischen Werk sublimierten.
The article is devoted to the complicated and tragic interrelations of Bukovynian German-speaking poets with the historical and social life of the 20th century, which turned out to be the ferocious and excessive defiance both for an individual poet and for the whole Jewish nation as doomed by the racial bigotry of Nazism to the total extermination. On the basis of a thorny path of life and poetry of such Bukovynian authors as Rosa Auslander, Moses Rosenkranz, Paul Celan, Selma Meerbaum-Eisinger it was revealed how they tried to overcome these fatal challenges of the Holocaust sublimating them in their poetical works.
