Просяник О. П. Фердинанд де Соссюр: деміфологізація концепції

Abstract

Рецензія на книгу: Просяник О. П. Фердинанд де Соссюр: деміфологізація концепції. Х. : Харків. історико-філолог. т-во, 2018. — 276 с.

Що ми знаємо про видатного швейцарського лінгвіста Фердінанда де Соссюра? Безперечним для науковців сьогодення постає факт величі розуму цієї людини — класика від лінгвістики. Саме він висловив ідею системності мови. Його дослідницький підхід започаткував новий напрям того часу — структуралізм, що сягнув глибин не лише лінгвістики, а й літературознавства, соціології, психології. Ф. де Соссюр диференціював особливості мови й мовлення, потрактовуючи мову як надіндивідуальне, загальне, соціальне явище, а мовлення — як інструмент, що полягає у використанні мови. Учений є автором низки дихотомій (двох понять, що протиставлені одне одному): мови й мовлення, синхронії та діахронії, внутрішньої та зовнішньої лінгвістики. Він розбудував учення про мовний знак, визначаючи останній як двобічну психічну сутність, що пов’язує не річ з її назвою, а поняття й акустичний образ; останній постає психічним відображенням звука. Ця двобічність знайшла втілення в означуваному й означальному, у внутрішній та зовнішній формі — у плані змісту та у плані його відбиття.