Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної лінгвістики — мовній свідомості. З’ясовано теоретичні питання усталення поняття «мовна свідомість» у науковому обігу, звернено увагу на еволюцію, етапи становлення мовної свідомості в зв’язку з розвитком суспільства. Розглянуто національномовний, суспільний, етноцентричний, комунікативний різновиди мовної свідомості в діахронному аспекті. Ключовим поняттям у різних дефініціях мовної свідомості є рефлексія (ставлення суб’єкта до об’єкта: суб’єкт входить у картину світу як спостерігач, який фіксує просторові, тимчасові та інші характеристики об’єкта і дає їм суб’єктивну оцінку). Диференційовано поняття мовної свідомості, мовної картини світу, мислення.
The article is devoted to actual problems of modem linguistics — language awareness. It was found theoretical question of instituting the concept of «linguistic consciousness» in the scientific circulation, drawn attention to the evolution stages of linguistic consciousness in connection with the development of society. Considered national and language, social, ethnocentric, communicative language varieties consciousness in diachronic aspect. The key concept in the various definitions of linguistic consciousness is a reflection (attitude of the subject to the object: the subject is in the picture of the world as an observer, which captures spatial, temporal and other characteristics facility and gives them a subjective assessment). Differentiated concept of language awareness, language picture of the world and thought.