Стаття пропонує лінгвістичне дослідження простору як абстрактної категорії, здійснене на засадах когнітивної методології вивчення мови у зв’язку з мисленням людини. Ураховуючи засвідчений попередніми студіями вплив природної мови на концептуалізацію просторових відношень, метою даної розвідки є з’ясування того, наскільки уявлення про простір як філософську категорію можуть бути зумовлені специфічними ознаками конкретних мов. У такій перспективі об’єктом дослідження виявляється внутрішня форма термінів на позначення простору в класичних індоєвропейських мовах, результати аналізу якої корелюють зі змістом відповідних філософських концепцій.
The paper suggests a linguistic investigation of space as an abstract category, which is grounded in the cognitive approach to language seen as related to thought. In view of the previously attested influence of language on spatial conceptualisation, the objective of this study is to show the extent to which an abstract concept of space arisen in philosophy can also be shaped by various natural languages. In this framework, I analyse the inner form of the terms for space in classic Indo-European languages, correlating the results of conceptual analysis with the contents of space philosophies evolved in respective cultural contexts.