Анотація:
Рецензія на книгу: Багамольнікава Н. А.
Тапанімія Гомельшчыны: структурна-семантычная характарыстыка. Манаграфія.
Гомель : ГДУ імя Ф. Скарыны, 2008.— 242 с.
Дослідження історії певної території було б неповним без вивчення місцевого топонімікону, адже власні географічні назви — це своєрідні територіальні мовні знаки, відбиті в пам’яті століть. Саме тому системне вивчення топонімії конкретного ареалу на рівні синхронії і діахронії дає змогу не тільки з’ясувати фонетичну і морфемну будову, словотвірну структуру регіональних гідронімів, ойконімів, мікротопонімів тощо, встановити мотивацію їхніх твірних основ, а й простежити вплив позамовних чинників, історичних і географічних, на формування місцевих топонімів. Отже, збір, систематизація, мовознавчий аналіз власних географічних назв кожного терену — необхідна передумова для того, щоб не лише докладніше пізнати мову свого народу, а й глибше проникнути в історію території його проживання.