У статті з опертям на семантичні й функціонально-прагматичні чинники мови обґрунтовується існування онтологічного, перцептивного, ментального, поведінкового, комунікативного і власне мовного типів художнього абсурду й відповідних класів текстів та їх фрагментів. На матеріалі творів Е. Іонеско, С. Беккета, Д. Хармса, О. Введенського розглядаються когнітивно-мовні процеси формування онтологічного абсурду.
The article contains a substantiation of the existence of ontological, perceptional, mental, behavioral, communicative and linguistic proper language types of artistic absurd and corresponding classes of texts and their fragments with regard to the semantic and functional-pragmatic linguistic reasons. Basing on the works of E. Ionesco, S. Beckett, D. Kharms, O. Vvedensky, cognitive-linguistic processes of forming ontological absurd have been analyzed.