У статті розглядаються актуальні проблеми щодо: ролі мови титульної нації як складника державотворення; визначення її як спільного природного права індивідуумів, які ідентифікують себе з відповідним мовним етносом; статус і значення державної мови, їх відмінності від статусу і значення офіційної мови та від ролі мов національних меншин; можливість протекціоністських заходів з боку державної влади щодо реалізації статусу державної мови у суспільному житті, особливо в умовах постколоніального стану країн, що вибороли свою самостійність.
This article analyzes issues related to: (1) the role of a titular nation’s language as a factor of state
building; (2) the definition of this language as a common natural right of individuals who identify
themselves with the same-language ethnic group; (3) the status and role of a state language and their
difference from the status and role of an official language as well as from the status and role of national
minority languages; (4) the possibility of using protective measures by the state to enhance
the status of a state language in public life especially in the post-colonial countries.
