Анотація:
Моїм враженням при всіх намаганнях їх автора, на жаль, бракуватиме повноти,
на яку б можна було чекати від людини, 56 років життя якої (починаючи зі вступу
до аспірантури Інституту мовознавства в 1950 році) було пов’язано з Інститутом.
І це зрозуміло. Адже не було тієї відстані, яка тільки й може сприяти цілості
вражень, бо весь час оповідач перебував не зовні, не віддалік, а в самому осередку
описуваного. Маю застерегти: писатиму лише про тих, хто відійшов із життя.
Роблю це з трьох міркувань: по-перше, дедалі вужчає коло тих, хто їх знав особисто,
по-друге, не маю кінематографічних здібностей, потрібних для портретування
людей у життєвому русі й розвитку і, по-третє, не хотів би скривдити
нікого з сучасників увагою до одних при неувазі до інших....