Статтю присвячено актуальним тенденціям у галузі порівняльно-історичного дослідження слов’янських мов: аналізу лексики й семантики, поєднанню компаративного та типологічного підходів, застосуванню гніздового методу. Наслідком реалізації відповідних дослідницьких програм є реконструкція лексико-семантичної і словотвірної систем праслов’янської мови та встановлення закономірностей їх історичного розвитку.
The author considers the following trends to be the most important for present-day comparative studies of Slavic languages: focus on lexics and semantics, joint use of comparative and typological approaches, analysis in the framework of word families model. The realization of corresponding research programs results in the reconstruction of the Common Slavic lexico-semantic and word-formative system as well as the establishing of regular patterns of its evolution.