У статті здійснено спробу відтворити історичні обставини заснування та розвиток
матеріально-технічної бази Попаснянського локомотивного депо – провідного ремонтно-експлуатаційного підприємства залізничного транспорту на Луганщині. Доведено, що впродовж свого історичного шляху депо здійснило ґрунтовний технологічний перехід від примітивних
лінійних майстерень служби рухомого складу однієї з приватних залізниць до сучасного підприємства локомотивного господарства надрозвиненої вантажонапруженої Донецької магістралі,
тричі зазнавши цілковитої реконструкції та заклавши передумови створення вагоноремонтного
пункту, згодом – депо, а також єдиного на Донбасі профільного вагоноремонтного заводу.
Підкреслюється, що саме паровозне депо станції Попасна стало центром поширення руху
робітничих кореспондентів на мережі залізниць СРСР у 1933 р. Простежені заходи щодо підвищення кваліфікації та експлуатаційних показників роботи паровозних бригад. З’ясовано, що
до штату Попаснянського депо вперше серед підприємств паровозного господарства Північно-Донецької залізниці була зарахована жінка машиніст паровоза Олена Мільніченко. Розглянуто обставини будівництва бронепоїздів на виробничих потужностях паровозного депо станції
Попасна та евакуації обладнання підприємства в період Німецько-радянської війни 1941–1945 рр.
Визначено серійний склад, а також простежено розвиток парку залізничної техніки Попаснянського депо з 1878 р. по наш час. Проаналізовано історію розвитку ремонтно-експлуатаційних підприємств історичної станції Попасна Донецької магістралі. Вважаємо, що подальше дослідження запропонованої теми потребує з’ясування широкого кола питань щодо випробування та
експлуатації колективом депо унікальних зразків дослідних локомотивів на підставі матеріалів
малодоступних нині фондів Державного архіву Луганської області та Луганської дирекції залізничних перевезень.
The article attempts to recreate the historical setting of the establishment and development of the material
and technical base of the Popasna Locomotive Depot, a leading repair and maintenance company of railway
transport in Luhansk Oblast. It is proved that over its history the depot has made a thorough technological
transition from primitive linear workshops of the rolling stock service of a private railway to a modern
locomotive company of the overdeveloped Donetsk main railway line. The depot has undergone a complete
reconstruction three times and laid the foundations for a wagon repairing station, then a wagon depot and
the only wagon repair plant in the Donbas. It is emphasized that the Locomotive Depot of Popasna Station
became the center of the worker’ correspondents’ movement on the USSR railway network in 1933. The
article traces measures to improve the skills and performance of locomotive crews. It has been found that
for the first time among the companies of the locomotive industry of the North-Donetsk Railway a female
locomotive driver, Olena Milnichenko, had been hired in the Popasna Depot. The circumstances of armored
trains construction at the production facilities of the Locomotive Depot of Popasna Station and the evacuation
of the company’s equipment during the German-Soviet war of 1941 – 1945 are studied. The article determines
the serial composition and traces the development of the rail car fleet of the Popasna depot from 1878 until
the present. The history of the development of repair and maintenance companies of the historical station
Popasna of the Donetsk main railway line is analyzed. We believe that further study of the proposed topic
requires clarification of a wide range of issues regarding the testing and operation of unique samples of
experimental locomotives by the depot team on the basis of the materials of the currently inaccessible funds
in the State Archives of Luhansk Oblast and Luhansk Directorate of Railway Transportation.
