У статті розглядається літнє населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст., адже
проблема старості в українському ранньомодерному суспільстві недостатньо досліджена в
українській історіографії. Методологічну основу роботи складають принципи історизму, антропологізації та міждисциплінарності. Відповідно до них старість постає як змінне явище,
яке є результатом соціальних та культурних реалій відповідного історичного періоду. Аналіз літнього населення проводився на основі історико-демографічних методик, які дають змогу про -
аналізувати демографічні процеси, які мали місце в минулому. За допомогою відповідних методів
обчислюються демографічні коефіцієнти, здійснюється дослідження статево-вікової структури
населення, визначається рівень демографічної старості населення тощо. В якості основних джерел використовувались сповідні розписи другої половини XVIII ст. – це облікові документи церковного характеру, де фіксувалось відвідання сповіді прихожанами або факти уникнення ними
цієї процедури. У статті з’ясовано, що таке старість і з якого моменту людина починала вважатись старою у той період. Також на основі згаданих джерел визначена частка літніх людей серед загальної чисельності населення усіх 3-х сіл, що складала 5,7%. Найбільшою вона була у с. Годунівка, становлячи 6,2%, а натомість найменшою у с. Кроти – 3,6%. У статевому співвідношенні переважали чоловіки (53,9% проти 46,1%), що є доволі нетиповим явищем, бо зазвичай, через вищу
чоловічу смертність, переважають жінки. Щодо сімейного стану, то більшість жінок і чоловіків літнього віку перебували у шлюбі. Однак серед овдовілих перевага належить жінкам. Чоловіків-вдівців було майже у два рази менше, аніж жінок-вдів.
Аналіз літніх людей серед загальної структури населення 3-х сіл дає змогу розширити уявлення про ранньомодерне суспільство, а також більш точно визначити демографічні характеристики сільського суспільства Гетьманщини в цей період. В цілому отримані результати
дослідження відповідають традиційним уявленням про ранньомодерне суспільство, де частка літніх людей завжди була найнижчою серед загальної структури населення, однак мають певні відмінності, як то перевага літніх чоловіків над жінками.
The article is analyzed elderly people of Hetmanschyna in the second half of the XVIIIth century because
the problem of old age in the Ukrainian early modern society is not sufficiently investigated in Ukrainian historiography.
The methodological basis of the work is the principles of historicism, anthropologization and
interdisciplinarity. According to them, old age appears as a variable phenomenon that is the result of social
and cultural realities of the relevant historical period. The analysis was conducted on the basis of historical
and demographic methods that allow us to analyze the demographic processes that took place in the past.With
the help of appropriate methods, demographic coefficients are calculated, the sex-age structure of the popula -
tion is studied, the level of demographic age of the population is determined etc. As the main sources were used
confessional records of the second half of the XVIIIth century. These are accounting documents of the church
nature, in which the parishioners` confession was recorded or the facts of avoiding them of this procedure.
It has been found out what the ageing is and from what moment a person began to be considered as
old in that period. Also, on the basis of the mentioned sources, the share of elderly people among the total
population of all 3 villages was determined, which was 5.7%. It was the biggest in the village Hodunivka
– 6.2%, but instead the smallest in the village Kroty – 3.6%. Males were dominated in sexual intercourse
(53.9% vs. 46.1%), which was quite unusual phenomenon, because women usually prevailed due to higher
male mortality. As for the marital status, most elderly women and men were married. However, women
had a preference among widowed people. The widowers were almost twice less than the widows.
The analysis of the elderly people among the general structure of the population of 3 villages allows
to broaden the idea of an early modern society, as well as to determine more accurately the demographic
characteristics of the rural society of Hetmanschyna during this period. In general, the results of the
research correspond to the traditional ideas of an early modern society, where the proportion of elderly
people has always been the lowest among the general structure of the population, but there are some
differences, such as the advantage of elderly men over women.
