Роль релігії, зокрема православ’я, у суспільстві УРСР на початку війни з Німеччиною та її союзниками протягом тривалого періоду часу є предметом жвавих дискусій. Саме цей чинник зумовив необхідність проведення історіографічного аналізу проблеми. Метою статті є аналіз досліджень становища православної Церкви в УРСР на початку радянсько-німецької війни, з’ясування їхньої джерельної та методологічної бази, пояснення змін інтерпретацій місця Церкви в житті держави та суспільства. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від початку нападу Німеччини та її союзників на СРСР до повної окупації території УРСР німецькими військами. Географічні рамки обмежені територією УРСР на момент початку німецької агресії за винятком земель,
приєднаних до СРСР протягом 1939–1940 рр., адже там не було проведено тотальної колективізації та не відбулося (станом на червень 1941 р.) їх всебічної інтеграції до радянського соціального
організму. Наша розвідка охоплює лише ту територію, що перебувала під контролем радянської
влади. При написанні статті застосовувався принцип системності, методи порівняння й узагальнення, структуризації та аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні чинників
формування наукових інтерпретацій проблем буття українського радянського суспільства зазначеного періоду на основі проаналізованої історіографії, виявленні основних досягнень та помилок у
цьому інформаційному полі. Важливо і в подальшому продовжувати наукові дослідження проблеми
взаємовідносин православ’я та суспільства в УРСР 1941–1942 рр., адже досить важко оцінити рівень релігійності в радянському суспільстві на початку війни, оскільки звіти НКВС, спогади та документи партійних органів не узгоджуються між собою, їхні укладачі доходять часом протилежних висновків. Сам характер радянської політичної системи, де вплив суспільства на владу штучно обмежувався, спричиняв недостатню обізнаність влади з існуючими суспільними настроями.
Суспільна значущість цієї проблематики виявляє проблему диктату політичних інтересів над науковими, що веде до ігнорування цілих пластів джерел. Висновки. У статті узагальнено розвиток
поглядів на роль православ’я в УРСР зазначеного періоду, прослідковано формування джерельної
бази цієї проблематики. Висвітлено проблеми політичного впливу на інтерпретацію цього аспекту
буття суспільства в історичній науці. Історіографія проблеми взаємовідносин та взаємодії Церкви, суспільства та влади в УРСР на початку війни з Німеччиною та її союзниками лише починає активно розвиватися.
The place of religion, in particular Orthodoxy, in the society of the Ukrainian SSR at the beginning of
the war with Germany and its allies has been the subject of debate for a long time. It is a factor that necessitated
a historiographical analysis of the problem. The purpose of the article is to analyze studies about
the status of the Orthodox Church in the Ukrainian SSR at the beginning of the Soviet-German war, to determine
their sources and methodological basis, to explain changes in interpretations of the church’s place
in state and society. The chronological frames of our study covers the period from the beginning of Germany’s
and its satellites’ aggression against the USSR to the occupation by German troops the complete
territory of Ukrainian SSR. The geographical frames is limited to the territory of Ukrainian SSR at the beginning
of the German aggression, except for the lands annexed by Soviet Union during 1939–1940, because
there was no total collectivization and did not take place their comprehensive integration into the Soviet
social organism at the moment of Germany’s aggression. Our research covers only the territory that was
under the control of the Soviet government. The principles of historicism and systematization, methods of
comparison and generalization, structuring and analysis were used in the article. It is important to continue
scientific research on the relationship between Orthodoxy and society of the Ukrainian SSR in 1941–
1942, because it is difficult to assess the level of religiosity in Soviet society at the beginning of the war:
NKVD’s reports, memoirs and documents of party’s institutions don’t agree with each other. In the Soviet
political system the society influence on the government was artificially limited, so the state organs didn’t
know public views. Conclusions. In the article the development of views on the role of Orthodoxy in the
Ukrainian SSR in this period and traces of the source base formation are summarized. The problems of
political influence on the interpretation of this aspect of society in historical science are also highlighted.
Historiography of the problem of relations and interaction between church, society and government in the
Ukrainian SSR at the beginning of the war with Germany and its allies is just beginning to develop actively.