Метою статті є реконструкція образу минулого кримських татар, який склався на сторінках
вітчизняних підручників з історії впродовж двох останніх десятиріч. Основними завданнями є з’ясування, чи представлені татари органічною частиною спільного минулого, чи їхню історію подають
відособлено від української? Їхнє минуле в українській візії – це історія ворога, сусіда, партнера
спільного минулого? Які теми, періоди історичного шляху кримських татар, їхньої держави зацікавили авторів вітчизняних підручників? Яким способом ці хронологічні періоди співвідносяться з відповідними віхами, подіями української історії? Що переважає в підручниках – історія народу чи держави?
Які особливості репрезентації історії кримських татар залежно від часу написання підручника? Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні українських підручників, матеріал яких уперше проаналізований в такому контексті. Висновки. За відносно невеликий проміжок часу схема минулого кримськотатарського народу в структурі шкільного курсу української історії зазнала суттєвих змін.
Вони були передусім зумовлені політичними подіями 2014 р. Українські підручники можна розділити
на дві часові категорії. В одній із них, представленим виданнями переважно до 2016 р., існує традиція
вітчизняної і радянської історії з яскраво вираженим фронтирним дискурсом, згідно з яким степовий
світ, представниками якого були й кримські татари, вважали чужим, ворожим і деструктивним. У
національному наративі він виступав винятково в ролі антагоніста. Причому кримська тематика в
підручниках ніколи не була самостійною, а висвітлювалася ситуативно задля підкреслення трагічних
чи героїчних сторінок українського минулого. В новому поколінні підручників зроблена спроба трактування історії кримськотатарського народу як самостійної категорії, розуміння непростого досвіду українсько-татарського співіснування на спільній території.
The purpose of the article is to reconstruct the image of the past of the Crimean Tatars, which has
developed in the pages of Ukrainian history textbooks over the past two decades. The main tasks are to
find out whether the Tatars are represented as an organic part of the common past, or whether their history
is presented separately from the Ukrainian one? If their past in the Ukrainian vision is a story of an enemy,
a neighbor, a partner of a common past? What topics, periods of the historical path of the Crimean Tatars,
their states interested the authors of textbooks? How do these chronological periods relate to the relevant
milestones, events in Ukrainian history? What prevails in textbooks – the history of the people or the
state? What are the features of the representation of the history of the Crimean Tatars depending on the time
of writing the textbook? The scientific novelty lies in a comprehensive study of Ukrainian textbooks, the
material of which was first analyzed in this context. Conclusions. To conduct this study 55 ukrainian history
textbooks were included in the analysis. Chronologically, they cover material from the Middle Ages to
the present. Are the Tatars represented as a part of the common past, or is their history presented separately
from the Ukrainian one? Is their past in the Ukrainian vision a story of an enemy, a neighbor, a partner
of a common past? What topics, periods of the historical path of the Crimean Tatars, their states interested
the authors of textbooks? How do these chronological periods relate to the relevant events in Ukrainian
history? What prevails in textbooks – the history of the people or the state? What are the features of
the representation of the history of the Crimean Tatars depending on the time of writing the textbook? In a
relatively short period of time, the scheme of the past of the Crimean Tatar people in the structure of the
school course of Ukrainian history has undergone significant changes. They were primarily due to the political
events of 2014. Ukrainian textbooks can be divided into two time categories. In one of them, presented
by publications mainly until 2016, there is a tradition of national and Soviet history with a pronounced
frontier discourse, according to which the steppe world, which was represented by the Crimean Tatars,
was considered alien, hostile and destructive. In the national narrative, they acted exclusively as an antagonist.
Moreover, the Crimean theme in the textbooks was never independent, but was covered situationally
to emphasize the tragic or heroic pages of the Ukrainian past. In the new generation of text-books, an
attempt is made to interpret the history of the Crimean Tatar people as an independent category, to understand
the difficult experience of Ukrainian-Tatar coexistence on a common territory.
