Мета статті – охарактеризувати настрої та поведінку працівників залізниці на Чернігівщині в 1932–1933 рр., а також проаналізувати ставлення залізничників до злочинних дій комуністичного тоталітарного режиму в роки Голодомору-геноциду. У статті застосовано принципи історизму, об'єктивності, системності, комплексності, загальнонаукові методи. Використано й підходи мікроісторії та локальної історії, що містять аналіз одиничних подій і ситуацій, які дають змогу реконструювати конкретну історичну реальність. Основними локаціями подій, про які йдеться у
статті, є залізничні станції Конотоп, Ворожба та Бахмач і Конотопський паровозоремонтний
завод. Новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу нових архівних матеріалів про
діяльність ОДПУ під час Голодомору-геноциду. Висновки. Документи ОДПУ за 1932–1933 рр., що
стосуються системи залізничного транспорту на Чернігівщині, свідчать про масове невдоволення
населення, зокрема працівників транспортної сфери, щодо нестачі харчів та смертності від голоду. Важливо, що в документах ці випадки розглянуті суто як потенційні приводи до можливих заворушень, а не як свідчення катастрофічної ситуації в регіоні. Також проаналізовані у статті матеріали містять інформацію про канібалізм та умисні вбивства, спричинені голодом. Крім того,
транспортні відділення ОДПУ фіксували масові міграції з південних районів України на північ,
зокрема до РФСРР, у пошуках харчів. Часто ці люди помирали на залізничних станціях, вокзалах і
коліях. Зважаючи на таку ситуацію, залізничники скептично ставилися до пропаганди, яка ігнорувала реальний стан справ та описувала «перемоги» соціалістичного будівництва. Робітники порівнювали ситуацію в УСРР та РФСРР і наголошували на спланованому вивезенні харчів з України.
The purpose of the article is to characterize the sentiments and behavior of the railway workers in
Chernihiv region in 1932–1933 and to analyze their attitude to the criminal actions of the communist totalitarian
regime during the Holodomor genocide. The author used the principles of historicism, objectivity,
systematic, complexity and general scientific methods. The approaches of microhistory and local history
were used, too. They provide for analysis of single events and situations, which help to reconstruct the specific
historical reality. The main locations of events described in the articles are Konotop, Vorozhba and
Bakhmach railway stations, and Konotop Steam Engine Repair Plant. Novelty of the study is the fact that
new archival materials about the OGPU activities during the Holodomor genocide were introduced into
the scientific use. Consequences. The OGPU documents for 1932–1933 related to the railway transport
system in Chernihiv region show the mass dissatisfaction of the population, especially transport sphere
workers, with the lack of food products and mortality from starvation. It is important that these facts are
given in the documents as the potential pretext for possible riots, and not as the evidence of catastrophic situation
in the region. Also, the analyzed materials contain the information about cannibalism and premeditated
murders caused by starvation. Moreover, transport departments of the OGPU recorded the mass
migration from the south regions of Ukraine to the north, especially to the Russian Federative Socia-list
Soviet Republic, in search of food. Very often, these people died at the railway stations and tracks. Considering
this situation, the railway workers were skeptical towards propaganda, which ignored the real state
of things and described the “victories” of socialist construction. The workers compared the situation in the
Ukrainian SSR and RFSSR and emphasized the intentional pumping of the food products out of Ukraine.