Метою статті є оприлюднення та аналіз окремої унікальної справи Чернігівського губернського революційного трибуналу, яка проливає світло на процесуальний бік судової установи Чернігівської губернії у 1919–1920 рр., демонструє стратегію виживання пересічних громадян різних соціальних груп та національностей, їх взаємодію в «нештатній» ситуації – громадянській війні російських червоних та білих на території нашого краю. Для цієї розвідки використаний методологічний підхід «мікроісторії», а також «історії знизу», який дозволяє розглянути такий феномен,
як революційний трибунал, не з точки зору закладених більшовицькими ідеологами програмових документів, а з позиції їх використання в місті Чернігові на долі конкретної групи людей. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що тема Чернігівського губернського революційного трибуналу системно не досліджена, дуже інформативна з цього погляду «справа Ляховичів» також уперше вводиться до наукового обігу. Висновки: «справа Ляховичів» кінця 1919 – першої половини 1920 рр.
стала показовою справою губернського революційного трибуналу, який перехопив її у конкуруючої
організації – губернської надзвичайної комісії (ЧК). За цією справою більшовицьке правосуддя засудило до розстрілу групу з п’яти осіб на чолі з подружжям Ляховичів, звинувативши останніх у
шпигунстві на користь денікінців. Виходячи з матеріалів справи, доказів у цій справі бракувало, звинувачення базувалося на єдиному показі більшовика Науменка, яке спростовували покази кількох
свідків. Проте Чернігівський ревтрибунал, не зважаючи на наявність змагальності сторін, не брав
до уваги доказів адвоката та свідків з боку адвоката. Ця справа доводить, що більшовицьке правосуддя трибунального періоду за відсутності правової бази (законів та підзаконних актів) базувалося на класовому підході. Коли в коліщата судової установи потрапляли відверті класові опоненти (колишні фабриканти, поміщики, офіцери, члени їх сімей), вона з виховною для всього суспільства
метою здійснювала вищу міру покарання – розстріл, застосовуючи його в цьому випадку навіть до жінок.
The aim of the article is to publish and analyze a unique case of the Chernihiv Provincial Revolutionary
Tribunal, which examines the procedural side of the of the Chernihiv province judicial institution in
1919–1920, demonstrates the survival strategy of ordinary citizens of different social groups and nationalities,
their interaction during the Civil War of Russian Reds and Whites on the territory of our region. The
methodological approach of «microhistory» as well as «history from below» is used for this investigation,
which allows to consider such phenomenon as a revolutionary tribunal not from the point of view of Bolshevik
program documents, but from the point of view of their usage in Chernihiv. The scientific novelty of
research lies in the fact that the topic of the Chernihiv Provincial Revolutionary Tribunal has not been systematically
studied. Moreover, very informative from this point of view, the «Lyakhovych case», is also introduced
into scientific circulation for the first time. Conclusions. The «Lyakhovych case» of the end of
1919 – the first half of 1920 became an illustrative case of the provincial revolutionary tribunal, which intercepted
it from a competing organization – the provincial emergency commission (CHK). In this case, the
Bolshevik judiciary sentenced to death a group of five people led by the Lyakhovychs, accusing them of
espionage in favor of the Denikinites. Based on the case file, there was a lack of evidence in this case, the
accusation was based on a single testimony of the Bolshevik Naumenko, which was refuted by the testimony
of several witnesses. However, the Chernihiv Revolutionary Tribunal did not take into account the evidence
of the lawyer and witnesses from the lawyer. This case proves that the Bolshevik justice of the tribunal period
in the absence of laws was based on a class approach. When outspoken class opponents (former manufacturers,
landowners, officers, and members of their families) entered the judiciary, it used executions,
even against women, for educational purposes.