Мета статті – ретроспективний аналіз специфіки, особливостей проявів порушення законодавства про релігійні культи в Українській РСР у період розвинутого соціалізму, дослідження форм
та методів боротьби радянських партійно-державних органів влади із цими явищами. Методологічну основу праці становлять принципи історизму, системності та об’єктивності в підході до висвітлення подій минулого на основі комплексного вивчення джерел і наукової літератури. При вирішенні поставлених завдань використано загальнонаукові (систематизації, типологізації, ретроспекції), спеціально-історичні (проблемно-хронологічний, історично-порівняльний, критично-аналітичний, біографічний) методи. Наукова новизна роботи полягає у спробі ілюстрації конкретних прикладів порушення вірянами законодавства про релігійні культи, розкриття механізмів протидії
партійно-державного апарату поширенню впливу релігії на населення регіону, установленні дієвості науково-атеїстичної пропаганди центральних та місцевих органів радянської влади. Висновки.
Компартійні документи із грифом «таємно» дозволяють констатувати, що партійно-державні
органи влади УРСР у 1960-х – 1980-х рр. не досягли особливих успіхів у питанні контролю за дотриманням законодавства про релігійні культи, особливо в західноукраїнських областях. Окреслену тезу яскраво підтверджують: а) численні листи вірян до партчиновників з вимогами відкрити закриті культові споруди, зареєструвати ліквідовані / нові релігійні громади, б) спроби релігійних активістів самовільно відкрити недійсні культові споруди в окремих місцевостях УРСР, в) впровадження у побут маніфестаційної релігійної обрядовості, г) підпільне висвячення духівництва тощо. Для
протидії поширенню релігійності серед населення республіки КПУ широко використовувала методи атеїстичної пропаганди, застосовувала репресії до найактивніших вірян та священнослужителів.
The purpose of the article is a retrospective analysis of the specifity and peculiarities of manifestations
of violations of the legislation on religious cults in the Ukrainian SSR during the period of developed
socialism, the study of the forms and methods of the struggle of the Soviet party and state authorities
against these phenomena. The methodological basis of the work is principles of historicism, consistency
and objectivity in the approach to covering the events of the past based on a comprehensive study of sources
and scientific literature. For solving these tasks, general scientific (systematization, typologization, retrospection),
special-historical (problem-chronological, historical-comparative, critical-analytical, biographical)
methods were used. The scientific novelty of the work lies in the attempt to: illustrate specific
examples of violations by believers of legislation on religious cults; disclosure of the mechanisms of counteraction
of the party-state apparatus to the spread of the influence of religion on the population of the region;
establishing the effectiveness of scientific and atheistic propaganda of the central and local Soviet
authorities. Conclusions. Communist Party documents marked «secret» allow us to state that the party and
state authority of the Ukrainian SSR in the 1960s–1980s. have not achieved much success in monitoring the
observance of legislation on religious cults, especially in the western Ukrainian regions. The outline thesis
is vividly confirmed by numerous letters of believers to party officials with demands to open closed religious
disputes, register liquidated, new religious communities, attempts by religious activists to arbitrarily
open inactive religious buildings in certain localities of the Ukrainian SSR, the introduction of religious rituals
into everyday life, underground ordination of the clergy and so on. To counteract the spread of religiosity among the population of the republic, the CPU widely used the methods of atheistic propaganda,
applied repression to the most active believers and clergy.