Статтю присвячено функціонуванню тюремних патронатів на Волині та Східній Галичині в контексті пенітенціарної системи міжвоєнної
Польщі. Діяльність цих організацій була спрямована на покращення матеріального та морального стану в’язнів; виховання, освіту та трудове навчання неповнолітніх в’язнів; надання допомоги в’язням, які звільнялися з місць
відбування покарання; підтримку родин в’язнів.
Наприкінці 1920-х рр. на теренах Волині та Східної Галичини діяли патронати у Бережанах, Дубно, Коломиї, Ковелі, Кременці, Луцьку, Острозі, Володимирі та Золочеві. На початку 1930-х рр. у м. Львові було утворено один з
найбільших патронатів у міжвоєнній Польщі. Допомога, яку надавали ці організації, попри безперечну важливість, забезпечувала лише незначну частину потреб ув’язнених, та їхніх родин.
The article is devoted to the functioning of prison patronages in Volyn and
Eastern Galicia in the context of the penitentiary system of interwar Poland. The
activities of these organizations were aimed at improving the material and moral
condition of the prisoners; education and labor training of juvenile prisoners;
assistance to prisoners who was released from places of detention; support for the
families of prisoners.
At the end of the 1920’s in the Volyn and Eastern Galicia patronages were
operating in Berezhany, Dubno, Kolomyia, Kovel, Kremenets, Lutsk, Ostroh,
Volodymyr and Zolochev. In the early 1930’s in Lviv was formed one of the largest
patronage in the interwar Poland. The assistance provided by these organizations,
despite the undeniable importance, provided only a small portion of the needs of
prisoners and their families.