Ця стаття присвячена історії взаємин беджа з їхніми сусідами. Беджа
були підданими Стародавнього Єгипту і Мерое. Вони інтегрувалися в ці соціуми
без особливих проблем і були васальним від них плем’ям. Особливо запеклими
були конфлікти беджа з християнськими Візантією, Нубією і Аксумом.
Християнство не отримало серед них поширення, а іслам був прийнятий у
синкретичній формі після декількох століть контактів з арабами. Ісламізація
стала можливою завдяки поселенню арабів на землі беджа і участі беджа в
міжконтинентальній торгівлі. Для всіх своїх сусідів беджа були грізними
кочівниками на верблюдах, які здійснювали походи для захоплення людей в полон
та продажу їх в рабство.
This paper deals with to the history of relations between the Beja with their
neighbors. Beja were subjects of Ancient Egypt and Meroe. They are integrated into
these societies without any problems and have been a vassal tribe of them.
Particularly violent conflicts were a Beja with Christian Byzantium, Nubia and
Aksum. Christianity did not get spread among them, Islam was adopted syncretic form
after several centuries of contact with the Arabs. Islamization has been made possible
thanks to the settlement of Arabs in the land Beja and participation in the
Intercontinental trade. For all their neighbors were threatening nomadic Beja, which
made raids to capture people in captivity and selling them into slavery.
