Статтю присвячено безпековій ситуації на теренах Волинського воєводства Другої Речі Посполитої у 1921–1925 рр. в контексті тогочасних польсько-радянських взаємин. Констатовано, що після завершення польсько-більшовицького протистояння та підписання Ризького миру радянська сторона не
відмовилася від використання західноукраїнського населення в міжнародному
комуністичному русі. У першій половині 1920-х рр. досліджуваний регіон став
об’єктом диверсійних акцій інспірованих СРСР. Озброєні більшовицькі загони
нападали на двори та господарства польських осадників, здійснювали диверсійні
операції проти польського війська та поліції, частини українців.
В публікації здійснено спробу проведення окремих історичних паралелей із
сучасною ситуацією на сході нашої держави: 1. схожість у порушенні норм
міжнародного права радянською стороною щодо суверенної міжвоєнної польської держави в той час, та груба зневага до нього тепер на Донбасі;
2. намагання СРСР представити напружену безпекову ситуацію на Волині як
громадянський конфлікт в межах Другої Речі Посполитої; 3. заперечення
власної участі у цих подіях.
The article is devoted to the security situation on the territory of Volyn
Voivodeship of Second Polish Republic in 1921–1925 in the context of contemporary
Polish-Soviet relations. Stated that after the Polish-Bolshevik war and signing the
Peace of Riga the soviet side had not refused to use the population of Western Ukraine
in the international communist movement. In the first half of 1920 the region became
the object of sabotage actions inspired by the Soviet Union. Bolshevik subversive
groups attacked the Polish economy yards and colonists, carried out sabotage
operations against the Polish army, police and some Ukrainians.
In the publication was made the attempt to do some historical parallels with the
current situation in the east of our country: 1. similarity in violation of international
law by the Soviet side against the sovereign interwar Polish state at that time and
blatant neglect of them now in Donbas; 2. the USSR attempts to present tense security
situation in Volyn as civil conflict within the Second Polish Republic; 3. the negation
of own participation in these events.