У статті аналізується джерельно-історіографічна візія часопису Історичної секції Всеукраїнської академії наук (ВУАН) «За сто літ». Голова секції та редактор вказаного видання, відомий український історик М. Грушевський
замислив його як науковий збірник, де мали б публікуватися матеріали з історії
доби українського національного відродження. Загалом, упродовж 1927–1930 рр. вийшло друком шість книг «За сто літ», що увібрали у себе «матеріали з громадського й літературного життя України упродовж ХІХ — поч. ХХ ст.».
На сторінках вищеназваного часопису публікувалися не лише наукові праці, а й
джерела. Значна їх кількість − це матеріали особового походження — спогади,
щоденникові записи, листування, а також документи вказаної доби, що засвідчують історію українського громадівського руху у другій половині ХІХ ст.
Особливістю цих матеріалів є їх спрямування на висвітлення процесу становлення національного життя, зокрема розкриття аспектів функціонування українських Громад (Київської, Одеської, Єлисаветградської, Чернігівської та
ін.) та діяльності їхніх діячів. Зокрема, у часописі публікувалися спогади
О. Русова, С. Русової, С. Єгунової-Щербиної, І. Житецького та ін. Часопис «За сто літ» став помітним явищем в українському національному
культурному та суспільно-політичному житті. Сьогодні його матеріали є важливим сегментом для наукового вивчення. Редакційна спрямованість та цільова й кореспондентська аудиторія видання підкреслено говорять про його
виключне значення в контексті формування і збереження джерельної бази, якою
засвідчено важливий етап національного українського руху, що мав місце впродовж ХІХ — поч. ХХ ст.
Представлена стаття містить стислий огляд опублікованих спогадів та тих праць, де вони є основним складовим елементом.
Here we analyze the origin and historic-geographical vision of chronicle called
“Za Sto Lit” (“Over Hundreds of Years”) that belong to the Historical section of All-
Ukrainian Academy of Science. The Head of the Section and the editor of the
chronicle is a famous Ukrainian historian M. Hrushevskyi who intended to make this
chronicle with a scientific approach where the materials from the period of Ukrainian
national revival would be published there. Particularly during 1927–1930 six books
“Za Sto Lit” were put in print, they absorbed “materials from public and literary life
of Ukraine during 19th and the early 20th century”. Not only scientific works but the
origin sources were published on the pages of the chronicle. Mainly they were
intimate materials like memories, diary records, correspondence and also documents
of that time witnessed the history of public movement in the second half of the 19th
century. The peculiarity of these materials is their intent to highlight the forming
process of the national life in particular to open aspects of the mechanisms of
Ukrainian communities (Kyiv, Odessa, Yelysavethrad, Chernihiv communities) and
the activity of their figures. Amongst others there are the memories of O. Rusov,
S. Rusov, S. Yehunova-Shcherbyna, I. Zhytetskyi etc. published there.
The chronicle “Za Sto Lit” became that noticeable event in the national, cultural
and socio-political life. Nowadays its materials are significant for scientific studies.
Its editorial approach and target correspondent audience point out at its exceptional
value in the frame of forming and preserving of origin data that witnessed that
important period of Ukrainian national movement during 19th and early 20th
centuries. The given article contains that brief look of published memories and those works where they are the main component.
