Практика маркировки керамических строительных материалов получила широкое распространение у многих народов в разные времена. Черепица и плинфа с клеймами и метками, являясь важным элементом материальной культуры оставившего их населения, неизменно привлекают внимание исследователей. В Крыму наиболее раннюю группу маркированной строительной керамики образует боспорская эллинистическая черепица с клеймами, подавляющая масса которых, по мнению исследователей, обозначала владельцев черепичного производства.
Стаття присвячена проблемам вивчення та інтерпретації рельєфних міток на черепиці, виявленій при розкопках середньовічних пам’яток Криму. У ній розглянуті різні думки вчених про призначення подібних міток, а також представлені результати дослідження будівельної кераміки з розкопок Ескі-Кермена в 2003-2008 рр. під керівництвом А.І. Айбабіна. На підставі вивчення черепиці групи Іа (по ескі-керменскій класифікації), яка є продукцією однієї майстерні, запропонована нова точка зору на черепичні мітки. Та обставина, що в одній майстерні виробляли черепиці як без міток, так і з досить великим набором різноманітних знаків і зображень дозволяє висловити припущення про те, що маркування середньовічної черепиці не було організованим процесом, обумовленим виробничою необхідністю. Мітки не мали вузькоспеціального призначення і могли бути як значущими для їх виробника символами, так і простим декоративним елементом. Ймовірно, вони були, насамперед, способом самовираження окремих майстрів. Вивчення черепичних міток як культурного феномену може пролити світло на деякі ментальні особливості середньовічного населення Криму.
The article is devoted the study and interpretation of relief marks on the tiles found during excavations of medieval monuments of Crimea. It examines the different opinions of scientists on the appointment of such marks as well as presents the results of research of building ceramics from the excavations of Eski-Kermen in 2003-2008 under the leadership of A.I. Aybabin. On the basis of the study of tiles group Ia (according to Eski-Kermen classification), which is the product of a one workshop, were offered a new point of view on the tiles marks. The fact that in one workshop were produced tiles both without marks and with a rather large set of diverse symbols allows to assume the following: the marking of medieval tiles wasn’t an organized process due to production needs. These marks don’t have specialized purpose and could be both important symbols for the craftsman and simple decorative element. Probably, it was primarily a way of expression of individual masters. The study of the tiles marks as a cultural phenomenon may shed a light on some of the mental characteristics of the medieval population of Crimea.
