Статтю присвячено сенсаційно-пригодницькій повісті Петра Франка «Від
Стрипи до Дамаску. Пригоди четаря УСС» (1937). Мета студії – розкрити
жанрово-стильові особливості твору, його творчу й видавничу історію, обставини публікації та критичної рецепції. Методологія дослідження базується на історико-літературному, текстологічному, генологічному й стильовому підходах із використанням біографічного, бібліографічного, культурно-історичного
методів. Наукова новизна дослідження полягає в першому в українському літературознавстві системному осмисленні художнього феномену сенсаційно-історичної повісті Петра Франка, а також в обґрунтуванні та науковій легітимізації поняття «стрілецький тревелог». Фабула повісті охоплює події періоду Першої світової війни та національно-визвольних змагань (зокрема 1915–1918 рр.).
Головний герой твору – четар УСС, який після військового вишколу й бойового
гарту (зосібна, боїв над Стрипою) виконує дипломатичну місію на Близькому
Сході (у Туреччині та Аравії), поєднану з розвідницькими спецзавданнями.
Основну сюжетотворчу роль у повісті відіграє подорож героя з Відня до Стамбула, а далі до Алеппо, Дамаска, Єрусалима, Акаби, Медини й Мекки, через оази
й пустелі уздовж узбережжя Середземного та Червоного морів, що завершується щасливим поверненням літаком до Легіону УСС. Фаховий генологічний аналіз виявляє в жанрово-стильовій природі твору елементи художнього історизму, трансформованого автобіографізму, авантюрно-пригодницького сюжетобудування (із помітною розвідницько-шпигунською лінією), екзотичної культурної географії й антропології, неоромантичного характеротворення, любовної інтриги. Осібну дослідницьку увагу приділено «плагіатному скандалу» довкола твору, що пов’язує повість Петра Франка «Від Стрипи до Дамаску» з книгою англійського археолога, письменника й розвідника Томаса Едварда Ловренса
«Бунт арабів» (1932) на підставі окремих тематичних і фабульних запозичень.
Докладний літературознавчий аналіз дає підстави зробити висновок про Петра Франка як одного з найяскравіших творців жанру сенсаційно-історичної пригодницької повісті в контексті тогочасного західноукраїнського письменства
зокрема та історії української літератури загалом.
The article is devoted to the sensational-adventure story of Petro Franko «From
Strypa to Damascus. Adventures of the chotar (platoon leader) USS» (1937). The purpose
of the study is to reveal the genre-style features of the work, its creative and publishing
history, the circumstances of publication and critical reception. The research
methodology is based on historical-literary, textual, genealogical and stylistic approaches
using biographical, bibliographic, cultural-historical methods. The scientific
novelty of the study lies in the first Ukrainian literary criticism systematic understanding
of the artistic phenomenon of the sensational-historical story by Petro Franko, as
well as in the substantiation and scientific legitimization of the concept of a "shooting
travelogue". The plot of the story covers events of the period of the First World War
and national liberation struggles (in particular 1915–1918). The protagonist of the
work is a chotar (platoon leader) of USS, who after military training and combat
experience (in particular, battles over the Strypa) performs a diplomatic mission in the
Middle East (in Turkey and Arabia), combined with special scouting tasks. The main
plot role in the story is played by the hero's journey from Vienna to Istanbul, and then
to Aleppo, Damascus, Jerusalem, Aqaba, Medina and Mecca, through oases and deserts
along the Mediterranean and Red Seas, which ends with a happy return by plane
to USS Legion. Professional genealogical analysis reveals in the genre-stylistic nature
of the work elements of artistic historicism, transformed autobiography, adventurous
plot construction (with a noticeable espionage mission line), exotic cultural geography
and anthropology, neo-romantic characterization, love affair. Particular research
attention has been paid to the «plagiarism scandal» regarding the work, linking Petro
Franko’s story «From Strypa to Damascus» with the book by English archaeologist,
writer and scout Thomas Edward Lawrence, «The Arab Revolt» (1932), on the basis of
individual thematic and plot borrowings. A detailed literary analysis gives grounds to
draw a conclusion about Petro Franko as one of the brightest creators of the genre of
sensational-historical adventure story in the context of that time Western Ukrainian
literature in particular and the history of Ukrainian literature in general.
