Метою статті є реконструкція образу гетьмана Івана Мазепи на підґрунті уявлень про нього, зафіксованих у матеріалах по «слову і ділу» чи політичних
злочинах, що були у віданні різних установ політичного розшуку Російської імперії впродовж XVIII ст. Основними завданнями є виокремлення складових образу гетьмана, який сформувався в суспільній свідомості, факторів, що впливали на
його створення. Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу ряду
джерел, на основі яких було здійснено аналіз уявлень представників різних станів соціуму української автономії про епоху Мазепи та його самого. Основним
методом стала архівна евристика та реконструкція текстів – матеріалів слідчих справ, які розглядають у статті передусім як пам’ятки ментальності та суспільної думки. Висновки: Усупереч змісту й настановам царських маніфестів, у суспільній свідомості доби Гетьманщини конструювався альтернативний
образ І. Мазепи. Основними його складовими були позиціонування його як мецената, легітимного й справедливого правителя, символу протистояння зростаючому впливові метрополії, до яких навіть додавали елементи сакралізації.
The purpose of the article is to reconstruct the character of Hetman Ivan Mazepa
on the basis of impressions about him recorded in materials on "word and deed"
or political crimes, which were under various institutions of political inves-tigation of
the Russian Empire during the XVIII century. The main objectives are to identify the
components of the character of the hetman, which was formed in the public
consciousness, the factors that influenced its creation. The scientific novelty lies in the
introduction a number of sources into scientific circulation, on the basis of which the
analysis of the impressions of representatives of different classes of society of Ukrainian
autonomy about the era of Mazepa and himself was carried out. The main methods
were archival heuristics and reconstruction of texts, such as materials of investigative
cases, which are considered in the article primarily as monuments of mentality and
public opinion. Conclusions. Contrary to the content and instructions of the tsarist
manifestos, an alternative image of Mazepa was constructed in the public consciousness
of the Hetmanate era. Its main components were positioning hetman as a philanthropist,
a legitimate and just ruler, a symbol of opposition to the growing influence of
the metropolis. Sometimes to these characterizes of Ivan Mazepa were even added elements
of sacralization.
