Мета статті: у зв’язку з відзначенням у 2020 р. на державному рівні
400-річного ювілею чернігівського архієпископа Лазаря Барановича назріла потреба проаналізувати діяльність видатного церковного та політичного діяча,
письменника другої половини XVII cт., зосередивши увагу на «білих плямах»,
суперечливих та недостовірних фактах, які до сих пір зустрічаються у публікаціях, присвячених життєвому щляху та творчості архієрея. Методологічною
основою є використання історико-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнючим підходами, завдяки яким трактування історичних подій та термінів відбувалося з огляду на досліджувану епоху. Наукова новизна. Завдяки критичному аналізу залучених писемних та архівних джерел, уточнено дату народження Лазаря Барановича – 1616 р., доведено, що Лазар Баранович був висвячений на чернігівського єпископа вже після смерті свого
попередника Зосими Прокоповича, а не за його життя, як вважали деякі дослідники. Обгрунтовано, чому своєю резиденцією він спочатку обрав не Чернігів, а Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир. Установлено, що коли
Лазар Баранович став місцеблюстителем Київської митрополії, він у 1671 р. вирішив заснувати власну друкарню, де друкував переважно авторські книги, і яка
була переведена 1679 р. до чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря. Висновки. Після київського митрополита Петра Могили Лазар Баранович був найбільш дієвим архієреєм, який активно продовжив справу відродження та становлення національної Церкви України в складний і трагічний період її історії. Завдяки Лазарю Барановичу в Лівобережній Україні сформувався потужний
релігійно-духовний центр православної Церкви. За часів Лазаря Барановича в
Гетьманщині в архітектурі з’явився новий тип барокового храму, який увібрав
традиції давньоруського зодчества, елементи національної дерев’яної архітектури, форми й прийоми західноєвропейської архітектури. Назріла потреба в сучасній монографії, у якій би були проаналізовані й узагальнені нові відкриття
та здобутки в вивченні діяльності видатного церковного, політичного діяча,
письменника другої половини XVII ст. Лазаря Барановича.
The purpose of the article is that in connection with the celebration of the 400th
anniversary of Chernihiv Archbishop Lazar Baranovych at the state level in 2020,
there is a need to analyze the activities of a prominent church and political figure,
writer of the second half of the 17th century, focusing on "white spots", contradictory
and unreliable facts that are still found in publications that are devoted to the life and
creativity of the bishop. The methodological basis is based on the usage of historicalchronological
method in combination with analytical, comparative and generalized
approaches, due to the interpretation of historical events and terms took place in view
of the studied era. Scientific novelty. Due to a critical analysis of the involved written
and archival sources, the date of Lazar Baranovych's birth was specified – 1616, it
was proved that Lazar Baranovych was ordained at Bishop of Chernihiv after the
death of his predecessor Zosyma Prokopovych, not during his lifetime, as some
researchers believed. It is substantiated the reason of choosing the residence not in
Chernihiv, but in Novgorod-Severskyi in Spaso-Preobrazhenskyi monastery. It is
established that when Lazar Baranovych had become the vicar of the Kyiv
metropolitanate, in 1671 he decided to establish his own printing house, where he
printed mainly author's books and which was transferred in 1679 to the Chernihiv
Trinity-Elijah Monastery. Conclusions. After Kyiv Metropolitan Petro Mohyla Lazar
Baranovych was the most effective bishop, who actively continued the case of revival
and formation of the national church of Ukraine in a difficult and tragic period of its
history. Thanks to Lazar Baranovych, a powerful religious and spiritual center of the
Orthodox Church was formed in the Left Bank of Ukraine. During the life of Lazar
Baranovych a new type of Baroque church appeared in the Hetmanate, which
absorbed the traditions of ancient Russian architecture, elements of national wooden
architecture, forms and techniques of Western European architecture. There is a need
for a modern monograph, which would analyze and summarize new discoveries and
achievements of studying the activities of Lazar Baranovych – the prominent church,
political figure, the writer of the second half of the XVII century.
