Стаття присвячена проблематиці релігійного просторового
виміру в умовах творення нової політичної дійсності на прикладі Іллінського монастиря у Чернігові. Увага зосереджена на вузлових церковних питаннях, охарактеризовано програмні положення
як знаряддя уніфікаційної та антирелігійної політики у межах радянського концептуалізму.
Статья посвящена проблеме религиозного пространственного
измерения в условиях создания новой политической действительности на примере Ильинского монастыря в Чернигове. Внимание
сосредоточено на важных церковных вопросах, охарактеризованы
программные положения как орудие унификационной и антирелигиозной политики в рамках советского концептуализма.
The article is devoted to the problem of religious space during the
formation of new political reality by the example of the monastery of St.
Elias in Chernihiv. Attention is riveted on the main religious questions;
legislative acts as an instrument of unification and antireligious policy
within soviet conceptualism are characterized.