Стаття присвячена одній зі складових поховальної
культури козацької старшини другої половини XVII–
XVIII ст. – увічненню посмертної пам’яті. Аналізуються практики, направленні на увічнення доброї пам’яті у
надгробних портретах, епітафіях, поминальних записах.
Статья посвящена одной из составляющих похоронной культуры казацкой старшины второй половины
XVII–XVIII в. – увековечиванию посмертной памяти.
Анализируются практики, направленные на увековечивание доброй памяти посредством надгробных портретов, эпитафий, поминаний.
The article is devoted to one of the constituent parts of
the funeral culture of the Cossack elite of the second half
of the 17th–18th century – perpetuating memory after
death. Practices aimed at perpetuating good memory
with the help of gravestone portraits, epitaphs, and remembrances are analyzed.