Розроблений авторами алгоритм послаблення впливу розсіяного випромінювання на рентгенівські зображення порівняний з двома найефективнішими апаратними методами: збільшення повітряного проміжку
та застосування протирозсіювальних растрів. За допомогою числового моделювання показано, що простота та ефективність техніки маніпуляції величиною повітряного проміжку нівелюється збільшенням
розмірів сканера і вимогами до детектора. Типовий протирозсіювальний растр із коефіцієнтом 12 відсіює
розсіяне випромінювання з ефективністю десятиметрового повітряного проміжку, але вимагає для цього
більшу на 50 % експозицію і дозове навантаження на пацієнта. Запропонована алгоритмічна компенсація
забезпечує характеристики на рівні середніх апаратних засобів без збільшення дозового навантаження і
додаткових апаратних вимог.
Scattered X-ray radiation compensation algorithm proposed by authors is tested and compared with the most
effective hardware methods: air-gap variation, anti-scatter grids. With the help of a numerical simulation, the
simplicity and efficiency of the air-gap manipulation technique are shown to be contrasted by the side effects
of this method: dramatic scanner and detector size increment. Typical antiscatter grid with r = 12 attenua tes
scattered radiation with an efficiency of 10 meter air gap requiring 50 % more exposition and dose. The algorithmic
compensation proposed by the authors provides the compensation at the level of the average hardware
method but does not require an extra dose.