У статті на матеріалі документальної повісті Леоніда Даєна
«Чорнобиль – трава гірка» із погляду формування специфічно
«чорнобильського» словника, підпорядкованого вербалізації
актуальної для українського соціуму теми аварії на Чорнобильській
АЕС, простежено стилістичну актуалізацію й змістово-оцінну
динаміку мовних знаків чорнобильської доби. Висвітлено механізми
образно-експресивного розвитку власної назви Чорнобиль. Відзначено
типи змістово-оцінної трансформації традиційних образів, які
потрапляють у поле семантичної дії номінації Чорнобиль.
Об’єктами аналізу стали часово й тематично маркована лексика
і фразеологія, а також стилістичні прийоми опису аварії на ЧАЕС.
Зокрема, акцентовано на особливостях контекстуального освоєння
одиниць термінологічного характеру – зона, атом, радіація,
радіаційний тощо. З’ясовано особливості їхнього семантико-
оцінного переосмислення при входженні в художньо-документальний
текст.
Наголошено на послідовній публіцистичній риториці мовоопису
чорнобильських подій, особливо мовного портретування людей –
ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
In the article on the material of L. Daien’s documentary story
“Chornobyl is a bitter grass” the actualization and dynamics of language
signs of the Chornobyl era in the context of the development of a specific
“Chornobyl” dictionary is traced. This is in line with the needs of the
verbalization of the topic of the technogenic accident at the Chornobyl
nuclear power station, relevant to Ukrainian society.
The mechanisms of the expressive development of Chornobyl’s own
name are highlighted.
The types of substantive-evaluative transformation of traditional
images that fall into the semantic action of the Chornobyl nomination are
noted.
The objects of analysis were temporally and thematically marked
vocabulary and phraseology, as well as stylistic methods of creating
the image of the Chornobyl disaster. In particular, it emphasizes the
peculiarities of contextual development of terminological units – zone,
atom, radiation, radiation, etc. The types of their semantic-evaluative
transformation as they enter the documentary text are clarified.
The journalistic rhetoric of the linguistic description of the Chornobyl
events, especially the linguistic portrayal of the liquidators of the
consequences of the Chоrnobyl accident, was emphasized.
Thus, the language of L. Daien’s documentary story “Chornobyl
is a bitter grass” illustrates the social and psychological situation at the
Chornobyl nuclear power station on the night of a man-made disaster.
The verbalization of this topic is subordinated to the specific Chоrnobyl
vocabulary, which reflects the entry into the common practice of narrowly
specialized terms (atom, atomic, radiation, radioactive), and also attests
to the expansion of the semantic volume of units, “involved”. Understood
in the context of contemporary reading of documentary prose, they are
perceived as linguistic signs of the Chоrnobyl era.
