Русини-міщани малопольських міст XIII–XIV ст.: проблеми пошуку та ідентифікації

Abstract

Мета дослідження – визначити вихідців із Русі, що впродовж ХІІІ–XIV ст. оселялися в міських центрах володінь династії П’ястів, головно Малій Польщі, окреслити їх походження та проблеми ідентифікації частини з них. Методологія полягає у застосуванні порівняльно-історичного та системного аналізу, компаративістики, просопографії. Стаття написана з погляду соціальної антропології, із використанням методів семантики. Наукова новизна. Уперше узагальнено всіх занотованих різноплановими джерелами вихідців із Русі ХІІІ–XIV ст. – представників міського середовища володінь П’ястів. Висновки. Різносторонньому польсько-руському взаємообміну сприяли давні й постійні торгівельні контакти. Існувало щонайменше три маґістральних напрямки, що єднали міста Малої Польщі із землями династії Рюриковичів. У компаративістичному контексті відзначається, до прикладу, відсутність руського міського населення у середньовічному Угорському королівстві. Натомість у деяких малопольських містах, зокрема Кракові, за рахунок активного поповнення міського населення русинами впродовж другої половини ХІІІ–XIV ст. формувалися цілі руські родини та квартали. Сприяло цьому надання містам самоврядування, отримане від князів із династії П’ястів від початку ХІІІ ст. До найвідоміших родин руського походження XIV ст. належав рід особи, занотованої латиномовними джерелами як «Nicolaus Ruthenus», «Nicolaus genere Ruthenus» та «Nicolaus dictus Ruthenus». Безсумнівно, ішлося про вихідця з Русі. Утім не всіх окреслених у джерелах як «Ruthenus» слід однозначно зараховувати до прибулих із Русі. Відомо чимало й суперечливих ідентифікацій, які не мають чіткого пояснення. Кожна особа вимагає окремої прискіпливої уваги, адже часом за характерним окресленням – не етнічне походження, а свідчення активної торгівлі в Русі або інших контактів. Неоднозначні окреслення осіб також вимагають додаткової перевірки на предмет дочасного проживання у землях Рюриковичів. Руські містяни Малої Польщі не були найчисельнішими. Однак вони гармонійно доповнювали строкате етнічно міське середовище та користувалися всіма, відповідно до свого статусу, правами і привілеями. Вочевидь у другому – третьому поколіннях вони приймали західний обряд, одружувалися із представницями «латинського світу». Але через особисті зв’язки мусіли впливати на східну торгівлю королів Польщі.

The objective of the article is to research the Ruthenians, which settled during the 13th – 14th centuries in the towns of the Piast dynasty lands, mainly in Polonia Minor, to outline their origin and the problems of an identification of some of them. The methodology of the research consists in using the methods of comparative-historical and system analysis, comparative studies and prosopography. The article is written from the point of view of social anthropology, using the methods of semantics. Scientific novelty. A systematic generalization of all immigrants from Rus of the 13th –14th centuries, noted by various sources, – the representatives of the urban environment of Piast’s possessions – was prepared for the first time. Conclusions. Close, lively multifaceted Polish-Ruthenian very active exchange were facilitated by a longstanding and permanent trade contacts. There were at least three main roads that connected the centers of Lesser Poland with the possessions of the Rurik dynasty. Compare with the same processes in the medieval Hungarian Kingdom, where did not mention the Ruthenians burghers in the towns, author noted, that some small towns of Poland, in particular, Kraków, populated by the representatives of Rus, especially during the second half of the 13th –14th centuries. The Ruthenian families have formed there separate quarters. Its was facilitated by the self-government, received from the Piast dynasty princes since the beginning of the 13th century. To the most famous Ruthenian origin families of the 14th century, recorded in the Latin-speaking sources, we could rank personae nomine Nicolaus Ruthenus, Nicolaus genere Ruthenus and Nicolaus dictus Ruthenus. Undoubtedly – he was Ruthenian origin man. However, the peoples mentioned by the Latin-language sources such as Ruthenus, should not directly to perceive as the Ruthenian community representatives. But there are in the sources also many debatable identifications without any clear explanation. Each person requires a particular meticulous attention, because sometimes there were in their typical Ruthenian notification the evidence of the active trade or some other contacts into Rus or with Ruthenians. There are also controversial identifications of these persons by the names, which also require additional checking for early residence in the lands of Rurikids. The Ruthenian burghers of the cities of Lesser Poland were not the most numerous. However, they harmoniously complemented the diverse ethnically urban environment and enjoyed all, according to their status, rights and privileges. Obviously, in the second or third generations they adopted a Western rite, married representatives of the “Latin world”. But due to their personal connections, they influenced on the eastern trade of the kings of Poland.