Мета статті полягає у висвітленні трансформацій світогляду й діяльності Л.Жебуньова – одного з найактивніших діячів українського національного руху двох перших десятиліть ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на персоналістичному та системному
підходах, принципах науковості, історизму, на використанні історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного методів. Наукова новизна. На основі архівних та
опублікованих джерел і літератури досліджено особливості формування особистості Л.Жебуньова, його еволюцію від ідеології та соціальної практики російського соціально-революційного народництва до участі в українському національному русі. Визначено місце й роль діяча
в ряді українських громадських організацій, партій, осередків, органів преси, його вплив на
процес утвердження української національної свідомості у суспільстві. Створено цілісний образ Л.Жебуньова як послідовного борця за українську національну справу. Висновки. Л.Жебуньов пройшов складний шлях формування та еволюції світогляду, сутність якого вбачається
в переході від російського народництва 70-х рр. ХІХ ст. до свідомого українства на початку
ХХ ст. У 1904–1917 рр. він належав до найактивніших учасників українського національного
руху, зокрема відігравав помітну роль у діяльності Полтавської громади українських демократів, Загальної безпартійної організації, Української демократичної та Української демократично-радикальної партій, київської «Просвіти», Товариства українських поступовців, в органах
української преси, особливо газеті «Рада», в Українському клубі тощо. Організаційна, публіцистична, видавнича, агітаційно-пропагандистська діяльність Л.Жебуньова сприяла поширенню української національної свідомості в перші десятиліття ХХ ст.
The purpose of the article is to highlight the transformations of the worldview and
activities of L.Zhebunov – one of the most active figures of the Ukrainian national movement of
the first two decades of the twentieth century. The research methodology is based on personalistic
and systemic approaches, principles of science and historicism, on the use of historical-genetic,
historical-typological and historical-systemic methods. Scientific novelty. On the basis of archival
and published sources and literature the peculiarities of L.Zhebunov’s personality formation are
investigated; his evolution from the ideology and social practice of Russian social-revolutionary
populism to participation in the Ukrainian national movement is studied. The place and role
of L.Zhebunov in a number of Ukrainian public organizations, parties, circles, press bodies,
his influence on the process of establishing the Ukrainian national consciousness in society are
determined. A holistic image of L.Zhebunov as a consistent fighter for the Ukrainian national cause
is created. Conclusions. L.Zhebunov went through a difficult path of formation and evolution of
his worldview, the essence of which is seen in the transition from Russian populism in the 70’s
of the 19th century to conscious Ukrainianness in the early 20th century. In 1904–1917 he was one
of the most active participants in the Ukrainian national movement. Organizational, journalistic,
publishing, agitation and propaganda activities of L.Zhebunov contributed to the spread of
Ukrainian national consciousness in the first decades of the twentieth century.
