Мета дослідження – на основі документальних матеріалів розглянути заходи карантинного характеру, до яких удавалися луцькі ґродські й земські урядники задля стримування епідемії
чуми 1601 р. в Луцькому повіті, а також висвітлити особливості способу життя у цей час представників певних категорій населення. Методологія дослідження полягає у застосуванні порівняльно-історичного методу, принципів об’єктивності та системного підходу при вивченні соціально-історичних явищ і процесів. Наукова новизна. Визначено конкретні протиепідемічні заходи, їх
ефективність щодо запобігання поширенню епідемії чуми, до яких удавалася ґродська й земська
влада Луцького повіту. Окреслено особливості епідеміологічної свідомості та поведінки представників різних соціальних верств населення. Висновки. Установлено, що на території повіту епідемія тривала близько чотирьох місяців – від 2 вересня майже до кінця грудня 1601 р. На початку жовтня місцева влада перенесла через неї сесію (рочки) земського суду на початок 1602 р. Сесію
ґродського суду відтермінували на шість тижнів, до 15 листопада, а по цьому її перенесли ще
раз – на 27 грудня 1601 р. Попри протести деяких представників панівного соціального стану, які
вбачали у скасуванні судових рочків ущемлення своїх приватних інтересів, насправді це рішення
було доволі важливим з епідеміологічного погляду. Адже завдяки цьому «відомчому карантину»,
запровадженому ґродськими й земськими становими судово-адміністративними інституціями
шляхти, удалося уникнути прибуття до Луцька з різних куточків повіту, охопленого моровицею,
чималого континґенту шляхетських позивачів і відповідачів, а також їхніх слуг. Водночас зазначені протиепідемічні заходи насправді мали половинчастий характер, оскільки впродовж усього
часу епідемії (за винятком невеликого періоду) реґулярно засідав Луцький ґродський уряд, приймаючи відвідувачів як із термінових, так і з різних рутинних справ. Територією повіту постійно курсували возні, дрібні судові урядники. Епідемічна небезпека не змусила частину шляхтичів відмовитися від збройного насильства. Одним із наслідків подібних конфліктів стали часті поїздки їх учасників із периферії до Луцька, до ґродського уряду. Тим часом населення сільської глибинки, до якого ще не дісталася чума, не надто змінювало звичний триб життя, зокрема брало активну участь в ярмарковій торгівлі.
The purpose of the study is to examine, on the basis of documentary materials, quarantine
measures taken by Lutsk city and country officials to curb the plague epidemic of 1601 in Lutsk county,
as well as to elucidate the lifestyle of representatives of certain categories of the population at that time.
The methodology of the study is to apply the comparative-historical method, the principles of objectivity
and the systematic approach in the study of socio-historical phenomena and processes. Scientific
novelty. The specific anti-epidemic measures and their effectiveness in preventing the spread of the
plague epidemic to which representatives of the City and Zemskyi authorities of Lutsk county have been
identified. The features of epidemiological consciousness and behavior of representatives of different
social strata of the population are outlined. Conclusions. It was established that the epidemic lasted for
about four months in the territory of the county – from September 2 until almost the end of December
1601. In the beginning of October, the local government postponed the session (rochky) of the Zemskyi
Court to the beginning of 1602. The City Court session was postponed to six. until November 15, and
after that it was rescheduled – to December 27, 1601. Despite the protests by some representatives of
the dominant social status, who saw the abolition of judicial years as a violation of their private interests,
in fact this decision was quite important from an epidemiological point of view. After all, due to this
“departmental quarantine”, instituted by the City and Zemskyi states, the judicial and administrative
institutions of the nobility managed to avoid coming to Lutsk from different parts of the county covered
by the plague, a large contingent of noble claimants and defendants, as well as their servants. At the
same time, these anti-epidemic measures were actually half-hearted. After all, throughout the epidemic
(except for a short period), the Lutsk City Government regularly met, receiving visitors from both urgent
and various routine matters. The county was constantly plied by small court officials. The epidemic
threat did not force some nobles to abandon gun violence. One of the consequences of such conflicts
was the frequent trips of their participants from the periphery to Lutsk, to the City Government. In the
meantime, the population of the rural hinterland, which had not yet reached the plague, did not change
too much the usual tribe of life, in particular, took an active part in the fair trade.