Пропонується нова версія німецько-радянського збройного протистояння на західноукраїнських землях та віддзеркалення тогочасних подій у радянській і
сучасній політиці пам’яті. Метою дослідження є поглиблений аналіз джерел та
літератури з окресленої тематики, критика застарілих концепцій воєнних дій
осені 1944 р. на території України й формування нового погляду на них; окреслення
науково-коректного термінологічного апарату у цій тематичній ніші; з’ясування
особливостей підходів керівництва УРСР і сучасного вітчизняного політикуму до
меморіалізації тих подій. Методологічну основу становить міждисциплінарний
інструментарій аналізу складних суспільно-політичних та воєнних явищ, поєднання методик «memory studies», компаративних прийомів, методів воєнних, політологічних, історичних досліджень. Наукову новизну забезпечують презентація оновленої версії завершальних боїв Червоної армії та вермахту на території
Західної України, а також перша у вітчизняній історіографії спроба зіставлення
комеморативних практик радянської доби й сучасної України. Висновки, що базуються на архівних та історіографічних джерелах, узагальнюють дослідження багатовимірної проблеми. Установлено, що у сучасному філологічному дискурсі
поняття «визволення», «звільнення» та «вигнання» семантично споріднені та можуть уживатися у смисловому контексті «вигнання німецьких військ та їхніх союзників з України». Доведено, що оволодіння радянськими військами карпатськими
хребтами й Закарпаттям у вересні – жовтні 1944 р. здійснено внаслідок кількох операцій груп фронтів – 1, 2, і 4-го Українських. Подолання Східних Карпат відкрило перед Червоною армією перспективу вигнання німецьких військ із Чехословаччини та виходу на підступи до Німеччини. З’ясовано, що радянська офіційна історична політика надавала перевагу ґлорифікаційним церемоніям – військовим парадам, урочистим зборам, святковим салютам. Натомість у сучасній Україні відбувається утвердження нових мнемонічних практик, пов’язаних з ушануванням жертв війни, просвітницькі заходи та акції, позбавлені надмірної ідеологізації.
The reader is offered a new version of the German-Soviet armed
confrontation in Western Ukraine and a reflection of current events in Soviet and
contemporary memory politics. The purpose of the study is to analyze in depth the
sources and literature on the outlined topics, to critique outdated concepts of hostilities
in the autumn of 1944 in Ukraine and to form a new perspective on them; outline
of a scientifically correct terminological apparatus in this thematic niche; to find out
the peculiarities of the approaches of the leadership of the UkrSSR and the modern
domestic political party to the memorialization of these events. The methodological
basis is an interdisciplinary toolkit for the analysis of complex socio-political and
military phenomena, a combination of methods of "memory studies", comparative
techniques, methods of military, political science, and historical studies. The scientific
novelty is provided by the presentation of an updated version of the final battles of
the Red Army and the Wehrmacht in Western Ukraine, as well as the first attempt
in the national historiography to compare commemorative practices of the Soviet era
and modern Ukraine. Conclusions based on archival and historiographical sources
summarize the study of the multidimensional problem. It is established that in
modern philological discourse the concepts of "liberation", "liberation" and "exile" are
semantically related and can be used in the semantic context of "expulsion of German
troops and their allies from Ukraine". It was proved that the seizure of the Soviet troops
by the Carpathian Mountains and Transcarpathia in September – October 1944 was
accomplished as a result of several operations by front groups – the 1st, 2nd, and 4th
Ukrainian. Overcoming the Eastern Carpathians gave the Red Army the prospect of
expelling German troops from Czechoslovakia and entering Germany. It is revealed that
Soviet official historical policy favored glorification ceremonies – military meetings,
ceremonial gatherings, holiday salutes. Instead, in modern Ukraine, new mnemonic
practices related to honoring war victims, educational measures and actions devoid of
excessive ideologization are being approved.